ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ У ТВОРАХ Г.Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
Journal Title: Лінгвістичні дослідження - Year 2018, Vol 0, Issue 49
Abstract
Стаття присвячена дослідженню категорії кількості, яка з лінгвофілософської трансформувалася в лексико-граматичний фокус, унаслідок чого виокремлено числівник як самостійний лексико-граматичний розряд слів із семантикою кількості. Проаналізовано мову видатного українського письменника Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, де основним засобом репрезентації кількості є числівник, іменникові лексеми квантитативної семантики, відчислівникові прислівники, займенники з кількісним значенням, квантитативно-номінативні сполуки. На широкому тлі літературних форм автор послуговується і діалектними. Виокремлено одиниці, що є традиційними для українського народу й підтверджують народнорозмовну основу його творів.
Authors and Affiliations
І. А. Павлова, М. Є. Тімановська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP507775
- DOI 10.5281/zenodo.2479649
- Views 150
- Downloads 0
ХУДОЖНЯ МОВА ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (Н. С. Голікова. Мова художньої прози Павла Загребельного: від слова до концепту : Монографія. – Дніпро : Акцент ПП, 2018. – 432 С.)
Мова художнього тексту з часів прописаної Олександром Потебнею теорії словесності є досить привабливим об’єктом для лінгвістів. Видатний мовознавець заклав підвалини розуміння художньої мови як особливого способу мисленн...
АСИМІЛЯЦІЯ АНГЛО- ТА ФРАНКОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ НА СЕМАНТИЧНОМУ ТА СЛОВОТВІРНОМУ РІВНЯХ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ
Статтю присвячено питанням семантичної і словотвірної асиміляції іншомовних слів на ґрунті української мови. Аналізуються структурно-семантичні зміни, які відбуваються у структурі значення запозиченої лексеми, розробляєт...
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНИХ КОНЦЕПТІВ В УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЯХ (на матеріалі «Галицько-руських народних приповідок»)
Стаття присвячена дослідженню особливостей вербалізації концептосфери «релігія», зокрема концепту «храм», що репрезентовано в «Галицько-руських народних приповідках». У паремійній картині світу зазначений концепт оцінюєт...
ЧИСЛОВИЙ РИТМ ТА МОТИВ РОЗДІЛЕНОСТІ В РОСІЙСЬКОМОВНОМУ ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (на прикладі поетичних творів Генадія Айгі, Юрія Ряшенцева та Юлії Олефір)
У статті розглядається один із різновидів морфологічного ритму – числовий ритм, що є явищем приблизно рівномірного чергування грамем однини із грамемами множини в рамках поетичного твору. Аналіз проведено на матеріалі ок...
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОМАНІ МАРИНИ ГРИМИЧ «ФРІДА»: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЮВАННЯ
У статті окреслено корпус фразеологічних одиниць, використаних для виразної реалізації задуму авторки – ученої і мисткині. У фрагментах тексту з авторським мовленням наявні фразеологізми, що характеризуються емоційною не...