Напрямки превенції шкільної тривожності молодших школярів: реалії сьогодення та перспективи «нової української школи» (на прикладі лонгітюдного дослідження)
Journal Title: Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць - Year 2019, Vol 0, Issue 44
Abstract
<span>У статті представлено результати першого етапу лонгітюдного дослідження щодо впливу зовнішніх чинників на формування тривожності та страхів у молодшому шкільному віці. До зовнішніх чинників віднесено: нову соціальну ситуація розвитку, що занурює дитину в новий строго нормований світ відношень, потребує організованості, відповідної дисципліни, розвитку виконавчих дій, пов’язаних із навичками учбової діяльності; оцінку вчителя, завищений рівень домагань батьків, публічне обговорення досягнень дитини. Надано визначення тривожності як відчуття неконкретної, невизначеної загрози, нечітке почуття небезпеки. Перелічено основні прояви тривожності та види страхів у молодшому шкільному віці: незадоволення своїми досягненнями; орієнтація на зовнішню оцінку; невміння самостійно оцінити свою діяльність; підвищена чутливість до соціальних порівнянь; безпідставне переживання неуспіху тощо. Описано види страхів: просторові, режимні, страх оцінки. Порівняно навчально-виховні умови перебування дитини у звичайній школі та новій українській школі (НУШ), де приділена увага формуванню безпечних комфортних зовнішніх умов, які повинні знизити рівень тривожності у молодших школярів. Висвітлено зовнішні умови НУШ: формування компетенцій, співпраця з дитиною, нові відносини з батьками, зміна методів оцінювання. Висвітлено результати статистичних даних лонгітюдного дослідження тривожності та страхів учнів молодшого шкільного віку в розрізі трирічного періоду. Представлено динаміку показників тривожності учнів других класів у процесі дорослішання. Висвітлено та проаналізовано статистичні показники кореляційного і факторного аналізу даних. На основі даних факторного аналізу (обертання верімакс із нормалізацією Кайзера) побудовано різнорівневі моделі детермінації шкільної тривожності молодших школярів. Здійснено аналіз множинних інформативних покажчиків найбільших факторних навантажень у вибірці учнів упродовж трирічного лонгітюдного дослідження.</span>
Authors and Affiliations
Світлана Прахова, Наталя Макаренко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP664167
- DOI 10.32626/2227-6246.2019-44.234-254
- Views 82
- Downloads 0
Самоактуалізація як чинник формування готовності студентів філологічних спеціальностей до виконання професійної діяльності
<p>У статті розглянуто професійне становлення майбутнього перекладача з позицій культурологічного підходу – як процес формування особистісно-професійної позиції індивіда з урахуванням усього різноманіття суб’єктивних і о...
Природа соціального інтелекту особистості та його базові функції
<p>У статті зазначено, що соціальний інтелект у психології розглядається як здатність людини правильно розуміти свою поведінку і поведінку інших людей у суспільстві. Ця здатність є вельми необхідною людині для ефективної...
Особливості схильності до розладів харчової поведінки серед підлітків, які дотримуються дієти поза призначенням лікаря
<p>У статті розглянуто вплив дієти, яку використовують підлітки поза<br />медичними показаннями, як засіб контролю за власною вагою, емоцій-<br />ним станом і для підтримання самооцінки.<br />Здійснено аналіз досліджень...
Особливості розвитку рефлексивності залежно від особистісної ефективності учнів
<span>У статті розглянуто проблему рефлексії як детермінуючого чинника становлення особистості, що забезпечує успіх діяльності, й рефлексивності як механізму становлення особистісної ефективності. Рефлексія визначається...
Духовна криза особистості як ознака інформаційного суспільства
<p>Стаття пов’язана з теоретичним аналізом інтерпретації феномену духовної кризи в психології та емпіричним дослідженням особливостей прояву духовної кризи у юнацькому віці. Зазначено, що говорити про наявність у людини...