НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО ДИСКУРСУ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Journal Title: Рідне слово в етнокультурному вимірі - Year 2017, Vol 9, Issue
Abstract
У статті досліджуються проблеми навчання професійного іншомовного дискурсу студентів нефілологічних спеціальностей вищої школи. Головна мета навчання іноземного дискурсу у немовних вищих навчальних за кладах полягає у формуванні в студентів комунікативної компетенції – умінь і навичок здійснювати спілкування в усній і писемній формі в межах професійної сфери й тематики, визначених програмою для кожного фаху, дотримуючись традицій і норм, утверджених у країні, мова якої вивчається. Особливість викладання, полягає у фаховому контексті обраної спеціальності, основним актуальним завданням якої є оволодіння знаннями фахової терміносистеми й набуття вмінь використовувати вузькоспеціалізовану лексику для виконання навчальних професійноорієнтованих завдань, спрямованих на подальше спілкування у виробничих ситуаціях. З’ясовано співвідношення між текстом і дискурсом із метою створення професійного іншомовного дискурсу, досліджено природу дискурсу як основної форми організації професійного іншомовного мовлення. Доведено, що тексти є джерелом для розширення фахового термінологічного словника, предметом читання та обговорення на заняттях, основою для використання в ситуації мовлення, для аудіювання, тобто для цілеспрямованої та продуктивної мовленнєвої діяльності студентів. На нашу думку, іншомовний дискурс є мовлення в аспекті події, пронизаним екстралінгвістичними, соціокультурними, психологічними, професійними й іншими чинниками. Ситуація в дискурсі − це вид репрезентації знань, які залежать від особистого досвіду учасників комунікації. Такий підхід до навчання зумовлений насамперед професійною діяльністю майбутніх фахівців і забезпечує розуміння особливостей функціонування мовленнєвого матеріалу в природних умовах, адекватність володіння монологічним мовленням.
Authors and Affiliations
Оксана Павлішак
Keywords
Related Articles
- EP ID EP357209
- DOI 10.24919/2411-4758.2017.110218
- Views 108
- Downloads 0
ІЗ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ФОРМУВАННЯМ СЛОВОТВІРНОЇ СТРУКТУРИ І СЕМАНТИКИ АБСТРАКТНИХ НАЙМЕНУВАНЬ (СУФІКС -ЧИНА/-ЩИНА)
Проаналізовано історію творення абстрактних назв на -чина (-щина), що іменують стан в колективі, суспільстві (обломовщина, кріпаччина), назви режимів, що панували в державі (аракчеєвщина, керенщина, денікінщина), абстрак...
ТЕКСТ ЯК ОБ’ЄКТ ПІЗНАННЯ І ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ ПРЕЦЕДЕНТНОСТІ
У статті констатовано актуальність теорії прецедентності як однієї з найбільш актуальних на сьогодні лінгвістичних парадигм вивчення синхронійно-діахронійної кореляції мови і культури. Узагальнено інформацію про критерії...
ДАВНІ ВІРУВАННЯ УКРАЇНЦІВ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
У статті розглянуто лінгвокультурологічні особливостей номенів поганства (в основному теонімів) у словниково-діахронному та культурологічному дискурсах, простежено етимологічне значення зазначених номенів, проаналізовано...
КОЛОКАЦІЇ, ТЕРМІНИ ТА ЇХНЯ ПРАГМАТИКА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ І НАУКОВО-ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ
У статті розглянуто процеси та засоби нової стратифікації суспільно-політичної лексики, що відображені в активізації питомих та запозичених словотворчих засобів, основоскладання, лексико-синтаксичного та семантичного спо...
ПОЄДНАННЯ ДІЄСЛОВА БУТИ З ПАСИВНИМ ДІЄПРИКМЕТНИКОМ У ФУНКЦІЇ ПРЕДИКАТА В УКРАЇНСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ
У статті розглянуто вживання допоміжного дієслова-зв’язки бути з пасивним дієприкметником; проаналізовано його використання для побудови пасивних форм в українській (пасив стану) та німецькій (Zustandspassiv) мовах, а та...