НОРМАТИВНІСТЬ ПРАВА: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ОСМИСЛЕННЯ
Journal Title: Науково-аналітичний журнал "Соціально-правові студії" - Year 2018, Vol 1, Issue 1
Abstract
Осмислено феномен правової нормативності у світлі авторської концепції – темпоральної онтології права. Ця теорія є певним способом некласичної правової думки, яка зосереджується на сутності юридичної особи (сутність права) та правовій сутності – відповідність між вчиненим діями та її правовими наслідками. Стверджується, що юридичний позитивізм чи школа природного права не можуть розкрити питання про природу правової нормативності в її найглибшому походженні. Тож прихильники класичного способу мислення мають можливість уточнити онтологічну основу нормативності, її спосіб буття: тобто під час розгляду правової нормативності автор наголошує на необхідності подолання межі чистого юридичного бачення права в контексті філософсько-правового дослідження. Наголошено на необхідності виходу за межі суто юридичного світогляду при розгляді нормативності та переходу до філософсько-правового дослідження зазначеної проблеми. В якості методологічного підґрунтя у статті використовується метод фундаментальної онтології, започаткований німецьким філософом Мартином Гайдеггером. Розглянутий таким способом феномен нормативності дає можливість виявити його приховану структуру, відповісти на найважливіше питання – чому люди повинні підпорядковуватися закону, як це справді видається – не в ідеальному вимірі норми і правила, а в реальності буття. На базі цієї філософії стає можливим обґрунтувати феномен нормативності не з волі законодавця (правовий позитивізм), не з ідеального змісту свідомості (класичний юснатуралізм), а зі співіснування людей у темпоральному розриві між вчиненим діянням та його правовими наслідками. В підсумку наводиться висновок, що правова нормативність є темпорально-онтологічним феноменом, який первісно локалізовано не в ідеальному світі норм і правил, а в соціальній дійсності сумісного буття людей у правовій події, як тяжіння між вчинком та його правовими наслідками. The article is dedicated to the reasoning of the phenomenon of legal normativity in the light of the author’s conception – the temporal ontology of law. The temporal ontology of law is the certain way of the nonclassical legal thought, which concentrates itself on the Being of the legal entity (Being of law) and the legal Being – the attraction between the committed deed and its legal consequences. Author strikes, that the legal positivism or nature law school are not able to reveal the question about the roots of the legal normativity in its deepest origin. Thinking by this – classical way of thought the researchers have any possibility to clarify the ontological basis of the normativity, its mode of Being, e. t.c. During the contemplation of the legal normativity the author stresses on the necessity to overcome the border of pure juridical vision of law towards legalphilosophical research of the named issue. As the methodological ground in the following article author uses the method of the fundamental ontology, which was elaborated by the German philosopher Martin Heidegger, which is supplemented by the philosophical constructions of the famous French philosopher Emmanuel Levinas, hermeneutical French researcher Paul Ricoeuer, contemporary British legal philosopher Oren Ben- Dor. On the basis of such philosophy becomes possible to establish the phenomenon of the normativity nor from the legislator`s will (legal positivism), nor from the ideal content of the consciousness (classical natural law), but from the common human Being with one another in the temporal gap between the committed deed and its legal consequences. To consider the phenomenon of the normativity by this way gives us a possibility to reveal the hidden structure of it, to answer on the most important question – why people have to obey the law, how it is really happened – not in the ideal dimension of the norms and rules but inside the everydayness, in the reality of our Being-with-one-another. So, in its deepest roots the normativity opens itself not as the quality of the certain entity – the norm of the law (legal positivism), or rules of moral and values (natural law) but in the structure of the human Being itself, when we encounters the other people in the legal event. Thus, author makes the conclusion, that the legal normativity is the temporal-ontological phenomenon, which primary is located not in the ideal dimension of the norms and rules, but in the social context of the common human Being in the legal event as the certain attraction between the committed deed and its legal consequences.
Authors and Affiliations
Олексій Стовба
Keywords
Related Articles
- EP ID EP460838
- DOI 10.32518/2617-4162-2018-1-11-16
- Views 84
- Downloads 0
ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
На основі методології системного аналізу проведено дослідження доктринальних підходів вчених щодо розуміння правової природи транспарентності як принципу діяльності органів публічного управління в умовах використання інф...
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ НАВИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СИСТЕМИ «AGILE COACH»
Викладено результати теоретичного та експериментального дослідження, яке мало на меті встановити особливості формування навиків професійної взаємодії у студентів на етапі навчання. Професійна взаємодія визначається вмінн...
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ІПОТЕКУ НА ТЕРИТОРІЯХ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ТА ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ У СКЛАДІ ПОЛЬЩІ (1919–1939 РР.)
Проаналізовано виникнення, реалізацію та припинення права на іпотеку на територіях Східної Галичини та Західної Волині у складі Польщі (1918–1939 рр.). З’ясовано поняття та предмет іпотеки, роль та місце ґрунтових книг у...
НЕВІДКРИТТЯ МАТЕРІАЛІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ІНШІЙ СТОРОНІ ЯК ІМОВІРНА ПІДСТАВА ВИЗНАННЯ НЕДОПУСТИМИМИ ДОКАЗАМИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО МІСТЯТЬСЯ У ВІДКРИТИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТАХ
Зроблено спробу дати відповіді на запитання щодо того, чи може бути відкрито під час судового розгляду (судового слідства) у суді першої чи апеляційної інстанції за наявності відповідного клопотання процесуальні документ...
МІСЦЕ СОЦІАЛЬНОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Визначено основні проблеми становлення та розвитку соціального аудиту в Україні в контексті гарантування соціальної безпеки. Висвітлено стан та тенденції соціальної безпеки України в розрізі індикаторів її оцінки. Дослід...