ОБРАТНЫЙ ЭКФРАСИС В РОМАНЕ Д. РУБИНОЙ «БЕЛАЯ ГОЛУБКА КОРДОВЫ»: МИР КАК ТЕКСТ
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
За ознакою оригінал – підробка (копія) у статті виділено кілька груп екфрастичних описів. У першу входять сфальсифіковані головним героєм роману Кордовін картини відомих живописців. До другої ми відносимо ро-боти самого художника. Це портрети його коханих і цикл жанрових картин «Єрусалимка». Третю групу складають реальні чи вигадані роботи інших художників. Найчастіше вони тільки називаються або навіть просто згаду-ються імена живописців. Окремо стоїть четверта група, куди потрапляють всі випадки зворотного екфрасиса. Розглянуто зворотний екфрасис в романі «Біла голубка Кордови». Під зворотним екфрасисом розуміється опис будь-якого об’єкта або персонажа літературного твору як твору мистецтва або, принаймні, має будь-які риси схожості з мальовничим, скульптурним зображенням, музичним або кіно-образом тощо. Проаналізовано представлені в творі Рубіної екфрастичні пейзажі й портрети персонажів, виявлені їхні функції, типологічні риси та визначе-но особливості їхньої композиційної організації. Образотворчий екфрасис регулярно використовується в тексті роману та доповнюється театральним, музичним, хореографічним, архітектурним екфрасисами. Дослідження по-казало, що текст роману, незважаючи на численні риси реалістичної естети-ки, організований як ігровий простір: і актанти, і саме місце дії відсилають ні до первинної реальності, це «живі» портрети і пейзажі. На підставі проведених спостережень робиться висновок, що і опові-дач, і герой сприймають навколишній світ як художній текст, який говорить мовою мистецтва. Навіть своє життя Кордовін вибудовує так, ніби працює над твором мистецтва. Художник виступає в романі в ролі деміурга, він приєднується до вічності завдяки написаним їм полотнам. Втілюючи в романі концепцію неміметичного мистецтва, в якому від-бивається реальність, Рубіна відновлює в правах художника, протягом декількох десятиліть розглядався тільки як «скриптора» (Р. Барт). Дотри-муючись постмодерністського визначення світу як тексту, письменниця подвоює цей текст, створюючи світ як мальовниче полотно, написане не пензлем, а словом.
Authors and Affiliations
Е. В. Внукова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542344
- DOI -
- Views 85
- Downloads 0
ТЕАТР ФИЛОСОФСКИХ ОБОБЩЕНИЙ Ф.Г. ЛОРКИ И А.П. ЧЕХОВА
Статтю присвячено проблемі взаємовпливу іспанської драматургії Ф.Г. Лорки і російської драматургії А.П. Чехова. В роботі аналізуються персонажі, сюжетні ходи і психологічні роздуми двох авторів над долями особистості в к...
ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ «ГЕОГРАФІЇ» П. Г. АНТОКОЛЬСЬКОГО 1920-х рр. І ПОЕЗІЯ ЙОГО СУЧАСНИКІВ
Поезія Павла Григоровича Антокольського (1895–1978) належить до значних явищ російської літератури ХХ ст. Він творив у різні її періоди, які супроводжувалися кардинальною зміною світоглядних і культурних парадигм. Істори...
К ПРОБЛЕМЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЖАНРА ПАРОДИИ
Статтю присвячено проблемі визначення жанру пародії в російській і українській науковій літературі XIX–XXI ст. Ми простежуємо еволюцію терміна пародії, аналізуючи визначення представлені в енциклопедичних і тлумачних сло...
ФІЗІОЛОГІЧНІ АБЕРАЦІЇ В ОПОВІДАННІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ЗАГАДКОВА ІСТОРІЯ БЕНДЖАМІНА БАТТОНА»
У статті досліджено особливості наративного конструювання гротескно-інверсованого дитинства в оповіданні «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» Ф.С. Фіцджеральда. Дослідження здійснене із застосуванням наратологічного ме...
ЛИРИКА МОСКОВСКОГО ПЕРИОДА В КОНТЕКСТЕ ЖИЗНЕТВОРЧЕСКОГО ПРОЕКТА ЭДУАРДА БАГРИЦКОГО
Мета нашої роботи – охарактеризувати лірику Едуарда Багрицького в контексті його життєтворчого проекту в московський період його творчості. Матеріалом дослідження слугували роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників з...