ОБРАТНЫЙ ЭКФРАСИС В РОМАНЕ Д. РУБИНОЙ «БЕЛАЯ ГОЛУБКА КОРДОВЫ»: МИР КАК ТЕКСТ
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
За ознакою оригінал – підробка (копія) у статті виділено кілька груп екфрастичних описів. У першу входять сфальсифіковані головним героєм роману Кордовін картини відомих живописців. До другої ми відносимо ро-боти самого художника. Це портрети його коханих і цикл жанрових картин «Єрусалимка». Третю групу складають реальні чи вигадані роботи інших художників. Найчастіше вони тільки називаються або навіть просто згаду-ються імена живописців. Окремо стоїть четверта група, куди потрапляють всі випадки зворотного екфрасиса. Розглянуто зворотний екфрасис в романі «Біла голубка Кордови». Під зворотним екфрасисом розуміється опис будь-якого об’єкта або персонажа літературного твору як твору мистецтва або, принаймні, має будь-які риси схожості з мальовничим, скульптурним зображенням, музичним або кіно-образом тощо. Проаналізовано представлені в творі Рубіної екфрастичні пейзажі й портрети персонажів, виявлені їхні функції, типологічні риси та визначе-но особливості їхньої композиційної організації. Образотворчий екфрасис регулярно використовується в тексті роману та доповнюється театральним, музичним, хореографічним, архітектурним екфрасисами. Дослідження по-казало, що текст роману, незважаючи на численні риси реалістичної естети-ки, організований як ігровий простір: і актанти, і саме місце дії відсилають ні до первинної реальності, це «живі» портрети і пейзажі. На підставі проведених спостережень робиться висновок, що і опові-дач, і герой сприймають навколишній світ як художній текст, який говорить мовою мистецтва. Навіть своє життя Кордовін вибудовує так, ніби працює над твором мистецтва. Художник виступає в романі в ролі деміурга, він приєднується до вічності завдяки написаним їм полотнам. Втілюючи в романі концепцію неміметичного мистецтва, в якому від-бивається реальність, Рубіна відновлює в правах художника, протягом декількох десятиліть розглядався тільки як «скриптора» (Р. Барт). Дотри-муючись постмодерністського визначення світу як тексту, письменниця подвоює цей текст, створюючи світ як мальовниче полотно, написане не пензлем, а словом.
Authors and Affiliations
Е. В. Внукова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542344
- DOI -
- Views 100
- Downloads 0
ОСОБЕННОСТИ ОСМЫСЛЕНИЯ «ВЕЧНЫХ» ТЕМ В СОВРЕМЕННОЙ «ЖЕНСКОЙ» ЛИРИКЕ
У статті на матеріалі сучасної «жіночої» лірики аналізуються особливості втілення авторками «вічних» для ліричної поезії тем – теми кохання і теми творчості, його сутності й призначення. Ці теми, залишаючись магістральни...
Дефініції і взаємозв’язок категорій топосу, хронотопу, локусів міста та їх предметна реалізація у міському тексті художнього твору
Стаття містить розгляд просторових категорій топосу, локусів, хронотопу міста у структурі міського тексту. З’ясовано, що у міському тексті ієрархію складають просторові категорії у такому порядку: топос – хронотоп – лок...
ФІЗІОЛОГІЧНІ АБЕРАЦІЇ В ОПОВІДАННІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ЗАГАДКОВА ІСТОРІЯ БЕНДЖАМІНА БАТТОНА»
У статті досліджено особливості наративного конструювання гротескно-інверсованого дитинства в оповіданні «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» Ф.С. Фіцджеральда. Дослідження здійснене із застосуванням наратологічного ме...
ФОЛЬКЛОРНЫЕ ТРАДИЦИИ В СКАЗКЕ ЛЕОНИДА ФИЛАТОВА «ПРО ФЕДОТА-СТРЕЛЬЦА, УДАЛОГО МОЛОДЦА»
У статті досліджуються фольклорні традиції, які визначають специфіку жанрової природи казки Л. Філатова «Про Федота-стрельца, удалого молодца». На основі аналізу чарівно-романтичної літературно-казкової форми виділені ха...
«БОЛЕЗНЬ ИЛИ РЕКЛАМА?» (К ВОПРОСУ О СВОЕОБРАЗИИ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ ПОЗИЦИИ Л.Я. ГУРЕВИЧ)
У статті проаналізовано своєрідність естетичних позицій Л.Я. Гуревич, що проявилися в оцінці нових тенденцій в літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ ст. Встановлено, що радянське літературознавство залишило поза ува...