Дефініції і взаємозв’язок категорій топосу, хронотопу, локусів міста та їх предметна реалізація у міському тексті художнього твору
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 1, Issue 87
Abstract
Стаття містить розгляд просторових категорій топосу, локусів, хронотопу міста у структурі міського тексту. З’ясовано, що у міському тексті ієрархію складають просторові категорії у такому порядку: топос – хронотоп – локус. Топос міста – це значний просторовий континуум по відношенню до локусу і хронотопу міста, який окреслює тло розгортання достатньо широкої дії у часово-просторових рамках художнього твору. Хронотоп міста стає локальним елементом топосу міста, втілюючи ширше тло часово-просторових відношень на відміну від локусу, що складає переважно одне вузьке семантичне часово-просторове ядро будь-якого конкретного атрибуту міста. Хронотоп складає мікроструктуру з локусів і малих просторових образів, що стають його увиразниками. Локус міста означає локально опредмечену дію у часі, яка обмежена функціональними полями. Простежуємо в окремих випадках тісне співвідношення локусу і хронотопу міста у художньому творі, оскільки обидва поняття позначають гранично обмежений простір у часі і є компонентами топосу. Закономірним виявляється бінарне злиття термінів у поняття «локус-хронотоп» художнього простору, що означає поєднання локальних місць за дією і семантикою в один часово-просторовий континуум у складі семантичного ядра топосу. У статті досліджено, що міський текст стає домінантним репрезентантом відтворення простору міста, і теоретично визначено структурно-семантичні особливості функціонування топосу, локусів, хронотопу міста у художньому творі.
Authors and Affiliations
Д. Ю. Боклах
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542007
- DOI -
- Views 105
- Downloads 0
ИРОНИЯ В РОМАНЕ М.А. БУЛГАКОВА «МАСТЕР И МАРГАРИТА»
Статтю присвячено одному з найбільш уживаних стилістичних прийо-мів створення комічного ефекту – іронії. Матеріалом для дослідження слу-гує останній роман видатного письменника першої половини 20-го століття М.О. Булгако...
АРОМАТЫ И ЗАПАХИ В РОМАНЕ У. СТАЙРОНА «ВЫБОР СОФИ»
У статті аналізуються запахи і аромати в романі У. Стайрона «Вибір Софі», їх вплив на головних героїв і своєрідність функціонування їх у творі. Сучасні дослідження запахів і ароматів пов’язані з самими різними сферами гу...
ЭКФРАСИС В СТРУКТУРЕ РОМАНА А.И. СОЛЖЕНИЦЫНА «В КРУГЕ ПЕРВОМ»
Стаття присвячена вивченню екфрастичних компонентів солженіцинського роману «В колі першому». Розглянуто підходи до вивчення екфрасісу у сучасному гуманітарному дискурсі. Екфрасіс, будучи репрезентацією у літературному т...
ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ «ГЕОГРАФІЇ» П. Г. АНТОКОЛЬСЬКОГО 1920-х рр. І ПОЕЗІЯ ЙОГО СУЧАСНИКІВ
Поезія Павла Григоровича Антокольського (1895–1978) належить до значних явищ російської літератури ХХ ст. Він творив у різні її періоди, які супроводжувалися кардинальною зміною світоглядних і культурних парадигм. Істори...
ПРОБЛЕМНІ ГРАНІ ДИЛОГІЇ «ДУЖЕ ДОБРЕ» І «ДЕСЯТИКЛАСНИКИ» О. КОПИЛЕНКА ЯК РОМАНУ ВИХОВАННЯ У СОЦРЕАЛІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ
The article deals with problems of novels «Very good» and «Tenth» by O. Kopylenko. These are the brightest novels of the 1930th on the subject of children’s education and development of the Ukrainian school of the period...