ИРОНИЯ В РОМАНЕ М.А. БУЛГАКОВА «МАСТЕР И МАРГАРИТА»
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
Статтю присвячено одному з найбільш уживаних стилістичних прийо-мів створення комічного ефекту – іронії. Матеріалом для дослідження слу-гує останній роман видатного письменника першої половини 20-го століття М.О. Булгакова «Майстер і Маргарита». Мета даної статті – розглянути, якими стилістичними прийомами користується автор для досягнення ко-мічного та іронічного ефектів у романі «Майстер і Маргарита», створюючи образи персонажів. У статті доводиться, що оповідач фейлетонно-сатиричних частин ро-ману нерідко приймає позу московського жартівника, «харчується» сум-нівною інформацією, що виходить із літературних кіл, та іронічно до неї ставиться. Діапазон емоційних оцінок, які автор дає своїм комічним персо-нажам, дуже широкий: від їдкої іронії щодо членів літературної асоціації до гумористичних образів звичайних радянських громадян. Крім того, в статті наводяться приклади того, як М.О. Булгаков з не-щадною іронією викриває порожнечу і штучність офіційно-канцелярського мовного стандарту, словесних штампів, що приховують справжню, природ-ну сутність явищ. Він прагне відобразити справжню дійсність, не спотворе-ну «кривим дзеркалом» офіційно-бюрократичних фраз. Іронія дуже часто взаємодіє з сатирою. Сатира нерідко вбирається в іронічну форму. У своїх різноманітних проявах – від вбивчого глузування до гіркого жалю, гіркої усмішки – іронія «бере участь» в побудові сатирич-них образів. За допомогою іронії як би художньо нейтралізується перева-жання «чистого» авторського голосу, його суб’єктивно-завершальна роль у побудові та оцінці чужого слова. Іронія автора змушує читача шукати під-текст, y якому і міститься справжня авторська оцінка дійсності.
Authors and Affiliations
С. Н. Никифорова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542407
- DOI -
- Views 88
- Downloads 0
К ПРОБЛЕМЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЖАНРА ПАРОДИИ
Статтю присвячено проблемі визначення жанру пародії в російській і українській науковій літературі XIX–XXI ст. Ми простежуємо еволюцію терміна пародії, аналізуючи визначення представлені в енциклопедичних і тлумачних сло...
Дефініції і взаємозв’язок категорій топосу, хронотопу, локусів міста та їх предметна реалізація у міському тексті художнього твору
Стаття містить розгляд просторових категорій топосу, локусів, хронотопу міста у структурі міського тексту. З’ясовано, що у міському тексті ієрархію складають просторові категорії у такому порядку: топос – хронотоп – лок...
Ладога в прозі М. Семенової: художня реконструкція життя середньовічного міста та її історико-археологічний контекст
У статті розглядаються твори М. Семенової «Лебеди улетают», «Пелко и волки», «Ведун», «Валькирия» тощо, сюжетна дія в яких так чи інакше пов’язана з Ладогою. Публікація є спробою схарактеризувати особливості художньої ре...
VISUALIZATION OF THE TRAUMA NARRATIVE IN JONATHAN SAFRAN FOER’S NOVEL EXTREMELY LOUD AND INCREDIBLY CLOSE
The article studies Jonathan Safran Foer’s second novel Extremely Loud and Incredibly Close within the theory of trauma narrative. The novel describes the aftermath of the 9/11 terrorist attack on the World Trade Centre...
ОБРАЗЫ ПРИРОДЫ В ХУДОЖЕСТВЕННОМ МИРЕ ЮРГИСА БАЛТРУШАЙТИСА В КОНТЕКСТЕ РУССКОЙ СИМВОЛИСТСКОЙ ПОЭЗИИ
У статті розглядається специфіка створення та розвитку образів природи, які супроводжують ліричного героя поетичного світу Юргіса Балтрушайтіса на шляху до вершин духовного буття. Встановлено, що у ранніх творах поета зв...