ФОЛЬКЛОРНЫЕ ТРАДИЦИИ В СКАЗКЕ ЛЕОНИДА ФИЛАТОВА «ПРО ФЕДОТА-СТРЕЛЬЦА, УДАЛОГО МОЛОДЦА»
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 1, Issue 87
Abstract
У статті досліджуються фольклорні традиції, які визначають специфіку жанрової природи казки Л. Філатова «Про Федота-стрельца, удалого молодца». На основі аналізу чарівно-романтичної літературно-казкової форми виділені характерні риси авторської казки як окремого епічного жанру. Літературна казка має такі риси: включає обов'язковий «елемент чудесного»; має формальні елементи фольклорної казки; несе повчальний, розважальний і гумористичний характер. В авторських казках відображаються як риси часу їх створення, так і ознаки літературного напряму, якому належить творчість письменника. Визначені риси народної казки у віршованій п’єсі Л. Філатова: вигадка, структурні компоненти (зачин, приповідка, кінцівка), інтертекстуальні елементи, триразові повторення, перетворення, чарівні помічники, незвичайні герої і чудові істоти. У чарівному сюжеті Філатовськой казки знаходить своє вираження обряд ініціації, де зводяться воєдино і переосмислюються його вихідні мотиви і форми як вмирання, тимчасової смерті і відродження. Встановлено, що основу художнього конфлікту в казці «Про Федота-стрельца, удалого молодца» становить зіткнення двох художніх світів – казкового і реального, двох типів сюжетних ситуацій, що і визначає своєрідність даного твору.
Authors and Affiliations
Е. Ю. Поденко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542270
- DOI -
- Views 134
- Downloads 0
ПРОБЛЕМНІ ГРАНІ ДИЛОГІЇ «ДУЖЕ ДОБРЕ» І «ДЕСЯТИКЛАСНИКИ» О. КОПИЛЕНКА ЯК РОМАНУ ВИХОВАННЯ У СОЦРЕАЛІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ
The article deals with problems of novels «Very good» and «Tenth» by O. Kopylenko. These are the brightest novels of the 1930th on the subject of children’s education and development of the Ukrainian school of the period...
ПРОГРАММА «ЧИСТОГО ИСКУССТВА» В ИСТОРИИ РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРНОЙ КРИТИКИ 40-х ГОДОВ ХІХ ст. – РУБЕЖА ХІХ–ХХ ст. В ИНТЕРПРЕТАЦИЯХ И ОЦЕНКАХ
У статті розглядається питання хронології трактування російською літературно-критичною думкою теорії «чистого мистецтва» як естетичного кодексу. У центрі уваги – імена видатних діячів російської критики, причетних до тлу...
Ладога в прозі М. Семенової: художня реконструкція життя середньовічного міста та її історико-археологічний контекст
У статті розглядаються твори М. Семенової «Лебеди улетают», «Пелко и волки», «Ведун», «Валькирия» тощо, сюжетна дія в яких так чи інакше пов’язана з Ладогою. Публікація є спробою схарактеризувати особливості художньої ре...
ФІЗІОЛОГІЧНІ АБЕРАЦІЇ В ОПОВІДАННІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ЗАГАДКОВА ІСТОРІЯ БЕНДЖАМІНА БАТТОНА»
У статті досліджено особливості наративного конструювання гротескно-інверсованого дитинства в оповіданні «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» Ф.С. Фіцджеральда. Дослідження здійснене із застосуванням наратологічного ме...
ТЕАТР ФИЛОСОФСКИХ ОБОБЩЕНИЙ Ф.Г. ЛОРКИ И А.П. ЧЕХОВА
Статтю присвячено проблемі взаємовпливу іспанської драматургії Ф.Г. Лорки і російської драматургії А.П. Чехова. В роботі аналізуються персонажі, сюжетні ходи і психологічні роздуми двох авторів над долями особистості в к...