ТЕАТР ФИЛОСОФСКИХ ОБОБЩЕНИЙ Ф.Г. ЛОРКИ И А.П. ЧЕХОВА
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
Статтю присвячено проблемі взаємовпливу іспанської драматургії Ф.Г. Лорки і російської драматургії А.П. Чехова. В роботі аналізуються персонажі, сюжетні ходи і психологічні роздуми двох авторів над долями особистості в контексті своєї країни. Мета дослідження – розкрити театр філософських узагальнень Ф.Г. Лорки й А.П. Чехова. А.П. Чехов і Ф.Г. Лор-ка розуміли, що розвиток світу вимагає нових форм створення драматургії, обидва були об’єктивні в художньому баченні світу, прагнули досягти сим-волічного узагальнення, торкнутися вічних філософських питань, обидва включилися в боротьбу з комерційним театром. А.П. Чехов як драматург ґрунтувався на життєвому матеріалі, був біль-ше стриманим у художньому прояві. На відміну від стриманості А.П. Чехо-ва, театр Ф.Г. Лорки відрізнявся різноманіттям барв, музичних ритмів, ме-лодій, його драматургія невід’ємна від його поезії і трохи трагічна. У п’єсах Ф.Г. Лорки порушені теми життя, землі, природи, любові, свободи, вони пе-ретинаються з темами смерті, нерівності, родової помсти, тривожності тра-гічного світу, передчуття неминучої катастрофи. Небувалою напруженістю, суперечливістю, зіткненням різних художніх тенденцій характеризується драматургія Ф.Г. Лорки цього періоду. У той же час театрам А.П. Чехова і Ф.Г. Лорки притаманне авторське ліричне начало, ніхто з героїв не демон-струє пряму позицію автора. В результаті дослідження зроблено висновок про те, що театр філософ-ських узагальнень А.П. Чехова і Ф.Г. Лорки, – це проникнення в сокровен-ну глибину почуттів, свідомих, напівсвідомо і несвідомих переживань осо-бистості, їх тонкий гумор, парадоксальне судження, тепле і оптимістичне ставлення до людей і взагалі до життя, – такі їхні театри. Обидва театри А.П. Чехова і Ф.Г. Лорки, завдяки різноманітності форм і варіантності дра-матичних сюжетів, показують картину радості й краси, а також трагічність їх втрати.
Authors and Affiliations
Т. О. Разуменко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542424
- DOI -
- Views 80
- Downloads 0
Дефініції і взаємозв’язок категорій топосу, хронотопу, локусів міста та їх предметна реалізація у міському тексті художнього твору
Стаття містить розгляд просторових категорій топосу, локусів, хронотопу міста у структурі міського тексту. З’ясовано, що у міському тексті ієрархію складають просторові категорії у такому порядку: топос – хронотоп – лок...
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬ В «ВААЛЕ» Ф.М. ДОСТОЕВСКОГО («ЗИМНИЕ ЗАМЕТКИ О ЛЕТНИХ ВПЕЧАТЛЕНИЯХ») И В ДРАМЕ «ВААЛ» А.Ф. ПИСЕМСКОГО
Статтю присвячено проблемі кримінальних і фінансових злочинів як продукту соціальної дійсності в «Ваалі» Ф.М. Достоєвського («Зимові но-татки про літні враження») і в драмі «Ваал» О.Ф. Писемського. Мета до-слідження – за...
ОСОБЕННОСТИ ОСМЫСЛЕНИЯ «ВЕЧНЫХ» ТЕМ В СОВРЕМЕННОЙ «ЖЕНСКОЙ» ЛИРИКЕ
У статті на матеріалі сучасної «жіночої» лірики аналізуються особливості втілення авторками «вічних» для ліричної поезії тем – теми кохання і теми творчості, його сутності й призначення. Ці теми, залишаючись магістральни...
ФОЛЬКЛОРНАЯ ТРАДИЦИЯ КАК ИСТОЧНИК ИНТЕРТЕКСТУАЛЬНОГО ЗАИМСТВОВАНИЯ В АНГЛИЙСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
Інтертекстуальність є невід’ємною частиною культури і ознакою літе-ратурної діяльності. У сучасній науці теорія інтертекстуальності базується на розумінні про-цесу літературного розвитку як постійної взаємодії текстів і...
«БОЛЕЗНЬ ИЛИ РЕКЛАМА?» (К ВОПРОСУ О СВОЕОБРАЗИИ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ ПОЗИЦИИ Л.Я. ГУРЕВИЧ)
У статті проаналізовано своєрідність естетичних позицій Л.Я. Гуревич, що проявилися в оцінці нових тенденцій в літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ ст. Встановлено, що радянське літературознавство залишило поза ува...