“Офіційне оприлюднення” vs “офіційне опублікування”: проблеми термінологічної визначеності
Journal Title: ScienceRise: Juridical Science - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
<p>Ефективність і результативність офіційного оприлюднення виступає індикатором рівня демократії у державі, необхідною умовою забезпечення передбаченого Конституцією України права громадян знати свої права та обов’язки. З огляду на це, нагальною є потреба у чіткому визначенні поняття офіційного оприлюднення та опублікування нормативно-правових актів в Україні.</p><p>У статті здійснено аналіз наявних наукових підходів до визначення сутності та поняття «офіційне оприлюднення нормативно-правових актів» представниками вітчизняної та зарубіжної наукової думки.</p><p>Критичному аналізу піддається точка зору, згідно з якою термін «оприлюднення» є синонімом до слова «опублікування». Робиться висновок про її недостатню обґрунтованість, виходячи, зокрема, з того, що в ст. 94 Конституції України обидва терміни протиставлено один одному. На основі змістового аналізу встановлено, що термін «публікувати» означає «видавати друком будь-який текст, опубліковувати, друкувати, випускати»; щодо терміна «оприлюднення», то він утворений на основі слова «прилюдний», як синоніма слів «публічний», «привселюдний», «гласний». Відповідно, у випадку використання терміна «оприлюднення нормативно-правого акта», на нашу думку, мається на увазі не лише друкування його повного тексту. Здійснений аналіз ключових теоретичних і практичних проблем співвідношення понять “оприлюднення” та “опублікування” виключає можливість ототожнення зазначених понять і дає підстави для висновку про доцільність застосування саме терміну “офіційне оприлюднення”, який є ширшим поняттям, що власне охоплює за своїм змістом і «опублікування».</p><p>На основі проведеного аналізу також пропонується авторське визначення офіційного оприлюднення нормативно-правових актів, яке можна сформулювати як особливу юридичну технологію, здійснювану у спосіб і в порядку, передбачених законодавством, призначену для інформування суб’єктів суспільних відносин щодо змісту прийнятих уповноваженими органами нормативно-правових актів, що є обов’язковою умовою набуття ними чинності.</p>
Authors and Affiliations
Yaryna Udala
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526328
- DOI 10.15587/2523-4153.2018.143358
- Views 191
- Downloads 0
Суб’єкт правової культури: концептуальні засади дослідження
<p>Наукова стаття присвячена висвітленню концептуальних засад розуміння поняття суб’єкта правової культури. Встановлено, якщо культура поєднує в собі матеріальне та ідеальне, виступаючи і як суб’єкт (така, що пізнає і пр...
Поняття та особливості примусу у службовому праві України, не пов'язаного із юридичною відповідальністю
<p>У статті висвітлено наукові підходи до розуміння категорій як «примус», «державний примус», «адміністративний примус». Розкриті ознаки примусу у службовому праві України, не пов'язаного із юридичною відповідальністю....
Встановлення дати заснування української держави: історико-правові аспекти
<p>У статті проаналізовано становлення та розвиток ранніх державних утворень на території України, а також найважливіші передумови утворення ранньої української княжої держави – України-Русі. Значну увагу зосереджено на...
About the question of the essence of international economic procedural law
<p>The paper is devoted to the essence of international economic procedural law and its subjects. It considers the mutual influence and dependence of the international legal and national legal systems, their material and...
Конституційне гуманітарне право: основи концептуальної парадигми
<p>Статтю присвячено науковому аналізу передумов та об’єктивних чинників щодо формування та виокремлення у системі вітчизняного конституційного права такої його гуманітарної складової як конституційне гуманітарне право....