Органо-тканинні особливості активності гідролітичних ензимів у качок м’ясного напрямку продуктивності 

Abstract

Вивчення різноманітних функцій організму сільськогосподарської птиці з урахуванням біологічних, морфологічних та видових особливостей є необхідною умовою для вирішення проблеми підвищення продуктивності птиці, поліпшення якості продукції птахівництва. У статті представлено фрагмент комплексних досліджень активності гідролітичних ензимів в організмі пекінської бройлерної качки кросу STAR 53 (важкий) селекції французької фірми GRIMAUD FRERES SELECTION в онтогенезі. Для проведення науково-виробничого досліду Було сформовано стадо птиці в кількості дві тисяі голів. Утри-мання птиці ‒ напільне, з вільним доступом до корму і водойми. Вся птиця одержувала повнораціонний комбікорм, збалан-сований за поживними і біологічно активними речовинами, відповідно до напрямку продуктивності та періоду вирощуван-ня. Біологічний матеріал для досліджень відбирали у такі вікові періоди: у качок одно- та 6-добового віку (адаптація і повне використання жовточного жовтка), 75-добового (ювенальна линька) та 180-добового віку (статева зрілість, початок несучості). Показано, що характер змін активності гідролітичних ензимів травної системи качок має вікові та органо-тканинні особливості. При цьому, найвищу загальну амілолітичну активність виявлено в доуденальному вмісті дванад-цятипалої кишки, а ліполітичну та протеолітичну ‒ активність в тканинах підшлункової залози. Варто відзначити, що активність амілаз та протеаз у вказаних тканинах з віком птиці знижувалась. Водночас, ліполітична активність в тка-нинах підшлункової залози збільшувалась у період з одно до 6-добового віку, і дещо знижувалась на 180 добу. Протеолітична активність тканин органів травлення впливає на біосинтетичні процеси в організмі зростаючого мо-лодняку. Зниження протеолітичної активностів тканинах органів у певні періоди росту і розвитку качок може послабити розщеплення протеїнів корму, що викликає недостатнє надходження вільних амінокислот і пригнічення синтезу білків у тканинах. Тому одержані результати досліджень дають підстави для корекції раціонів качок з метою нівелювання пору-шень метаболічних процесів, що виникають під час онтогенетичного росту і розвитку.

Authors and Affiliations

Б. Я. Кирилів

Keywords

Related Articles

Лабораторна характеристика рідкого ензимного мийного засобу «Ензимий» для санобробки у молочній промисловості

Нами було розроблено рідкий ензимний мийний засіб «Ензимий» для санітарної обробки СІР–установок на молочних підприємствах, у склад якого входять: калію гідроксид, комплексони, протеолітичний ензим, стабілізатори, вода д...

Перспективи використання кормів «Aller aqua» у живленні райдужної форелі

Наведено аналіз періодичних наукових повідомлень щодо перспективи використання кормів «Aller Aqua» в годівлі рай-дужної форелі. Узагальнено концептуальний досвід з нарощування обсягів виробництва продукції такої важливої...

Дослідження мембранного процесу видалення лактози з концентрату маслянки

Удосконалення технологій виробництва молочних продуктів, у т. ч. морозива, з вторинної сировини за допомогою впрова-дження інноваційних технологій дає змогу заощадити енергію та ресурси. Маслянка як вторинний матеріальни...

Вплив сезонних факторів на вміст кератоз, вільних внутрішніх ліпідів та фізичні показники вовни овець

Вовноутворення – складний та багатогранний процес, який залежить від багатьох чинників, а саме генетичних, аліментар-них, умов утримання тварин, у тому числі і впливу сезонних факторів. Для дослідження використовували во...

Оцінка товарних кондицій різновікових груп галицького коропа

Дослідження проводились у 2016 році на базі фермерського господарства «Короп», Львівської області. Об’єктом дослі-дження виступали дволітки та трилітки галицького коропа, отриманні після вегетаційного сезону. Розтин риби...

Download PDF file
  • EP ID EP236572
  • DOI -
  • Views 73
  • Downloads 0

How To Cite

Б. Я. Кирилів (2017). Органо-тканинні особливості активності гідролітичних ензимів у качок м’ясного напрямку продуктивності . Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 19(82), 235-239. https://europub.co.uk/articles/-A-236572