ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ТА РОЗУМНІСТЬ СТРОКІВ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Journal Title: Проблеми законності - Year 2018, Vol 142, Issue 142
Abstract
У статті «основні засади цивільного судочинства» та «принципи цивільного процесуального права» розглядаються як синоніми. Під ними запропоновано розуміти нормативно закріплені вимоги, що відбивають цінності цивільного процесуального права, відтворюють стандарти справедливого судочинства та визначають порядок його здійснення, які пред’являються до суду та інших учасників судового процесу, що носять загальний, стабільний та імперативний характер, виконуючи регулятивну й інтерпретаційну функції щодо звичайних норм цивільного процесуального права. У зв’язку з відсутністю уніфікованого підходу на законодавчому рівні щодо регулювання вимоги «розумності строків розгляду справи судом» як основної засади судочинства ставиться під сумнів можливість віднесення її до міжгалузевих принципів судочинства. З урахуванням положень чинного процесуального законодавства та рішень Європейського суду з прав людини запропоновано цю вимогу для сфери цивільного судочинства розглядати в трьох значеннях: як конвенційну вимогу, що випливає з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; як вимогу, що пред’являється до загального строку розгляду та вирішення справи судом, яка виступає показником ефективності захисту порушених, невизнаних чи оспорюваним прав, свобод чи інтересів (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК); як вимогу, якій мають відповідати строки, встановлені судами для вчинення процесуальних дій у конкретних справах (ст. 121 ЦПК). При цьому як вимога, що пред’являється до загального строку розгляду та вирішення справи судом, «розумність строків розгляду справи судом» є оціночним поняттям. Її не можна відносити до основних засад цивільного судочинства. За своєю онтологічною природою вона виступає правовою аксіомою, що відтворює ідеальну часову модель відправлення правосуддя, та є засобом реалізації завдання своєчасного розгляду та вирішення справ.
Authors and Affiliations
Наталья Сакара
Keywords
Related Articles
- EP ID EP401514
- DOI 10.21564/2414-990x.142.141022
- Views 107
- Downloads 0
ЦЕЛЕВАЯ НАЛОГОВАЯ ПОЛИТИКА КАК ИНСТРУМЕНТ ФИНАНСИРОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ
Местные налоги составляют примерно 50 % местных доходов. Законом № 28 от 2009 г. о региональном налоге разрешается его использование для развития предпринимательской деятельности самих налогоплательщиков. Налоговый сбор...
Влияние земского самоуправления на процесс формирования отечественного конститу- ционализма в конце ХІХ – начале ХХ веков
В статье освещена деятельность земского самоуправления которая имела заметное влия- ние на процесс формирования отечественного конституционализма в конце ХІХ – начале ХХ вв. Земское самоуправление наработало значительный...
Преюдиційний запит як інструмент забезпечення єдності судової практики: сутність і механізми впровадження у цивільне судочинство
Досліджуються питання запровадження інституту преюдиційного запиту в національній системі цивільного судочинства. Розкрито сутність преюдиційного запиту, а також його зна- чення для забезпечення єдності судової практики...
Деякі теоретичні питання відновлення земель
<p><em>Розглянуто окремі теоретичні питання щодо відновлення земель як напряму їх охорони. Зроблено висновок, що суспільні відносини, які виникають з приводу відновлення земель, є самостійною складовою земельних відносин...
Чи не (за)багато політики, (за)мало права у підходах до державної експертної монополії?
Викладено роздуми про переваги й недоліки державної монополії на виконання судових експертиз. Констатовано очевидні переваги виконання судових експертиз у системі державних експертних установ з точки зору мети отримання...