Особливості професійно-педагогічної підготовки викладачів технічних ВНЗ УРСР у 1940-60-х рр.
Journal Title: ScienceRise: Pedagogical Education - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p>Стаття присвячена дослідженню<strong> </strong>особливостей професійно-педагогічної підготовки викладачів вищих технічних навчальних закладів у 1940-60-х рр. Основними завданнями статті було встановлено визначення чинників, які вплинули на розвиток вищої технічної школи впродовж означеного періоду; виявлення основних тенденцій процесу забезпечення технічних ВНЗ (радянська назва ЗВО – закладів вищої освіти) науково-педагогічними працівниками; і найголовніше – аналіз педагогічної складової підготовки викладацьких кадрів для вищих технічних шкіл означеного часу. Джерельною базою дослідження послужили численні справи фондів Державного архіву Дніпропетровської області (ДАДО), які стосуються діяльності аспірантури технічних ВНЗ Дніпропетровська у 1940-60‑х рр. Результати дослідження підтвердили загальнопоширену тезу про слабке забезпечення навчального процесу у вищій школі 1940-60-х рр. професорсько-викладацькими кадрами із науковими ступенями і вченими званнями. Важливо відзначити ще одну тенденцію розвитку вищої технічної школи УРСР періоду 1940-60-х рр. – утворення ієрархічної системи взаємозалежностей між структурними одиницями окремо взятого ВНЗ і державними владними інститутами різного рівня. Жодне рішення, прийняте в стінах вищих навчальних закладів , не проходило повз уваги міністерства чи відповідного відомства республіканського, а часто навіть союзного рівня. Така жорстка підпорядкованість діяльності освітніх закладів у сфері кадрової політики (за винятком хіба що присвоєння вченого звання лекційного асистента) зайвий раз засвідчила тотальний контроль в радянській державі за всіма сферами життя, і сфера освіти і науки не була виключенням. Усі наукові і науково-педагогічні працівники підлягали ретельному обліку і щорічному звітуванню про їх діяльність (а також національність, партійність, сімейний стан тощо). Оскільки процес поповнення професорсько-викладацького складу новими кадрами взагалі тривав дуже повільно, то педагогічна складова означеного процесу також була організована дуже формально. Архівні джерела свідчать про недостатню увагу організації педагогічної практики аспірантів, участі їх у роботі кафедр, залученні до керівництва студентськими науково-технічними гуртками</p>
Authors and Affiliations
Galyna Lysenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP647607
- DOI 10.15587/2519-4984.2019.155353
- Views 175
- Downloads 0
Ділова гра як метод підвищення ефективності формування іншомовної комунікативної компетенції студентів
<p>В статті проаналізовані основні структурні елементи ділової гри для формування іншомовної комунікативної компетенції студентів. Доведено важливість розуміння основних структурних елементів ділової гри для її ефективно...
Вплив фізкультурно-оздоровчих занять в позашкільних секціях на рівень здоров'я учнів 5–6 класів
<p>Розглянуто мету, завдання секції. У експерименті прийняли участь учні 5–6 класів. Проведено аналіз науково-методичної літератури. Оцінено вплив фізичних навантажень школярів. Визначено рівень фізичного здоров'я учнів....
Особливості сучасної тренажерної підготовки військових льотчиків до ведення повітряних боїв в умовах військових конфліктів на території України
<p>У статті розкрито особливості професійної підготовки військових льотчиків до ведення повітряного бою. Зазначається, що вона має проводитися з використанням комплексного підходу, тобто з використанням комплексу методик...
Аналіз технології тренінгу як способу розвитку компетентності майбутніх фахівців соціально-гуманітарної сфери
<p>У статті розкрито можливості навчального тренінгу як ефективної навчальної технології та форми організації навчання й особистісного і професійного розвитку студентів у контексті інноваційних підходів до підготовки май...
Підготовка майбутніх учителів української літератури до роботи з явищами літературного процесу: теоретичні та практичні аспекти
<p>Автор досліджує проблему вивчення явищ літературного процесу в шкільному курсі української літератури. Вона доходить висновку, що для ефективного шкільного аналізу літературних творів у контексті відповідного мистецьк...