ОСВІТНІЙ ЛАНДШАФТ У ПРЕДМЕТНОМУ ПОЛІ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ
Journal Title: Освітній дискурс : збірник наукових праць - Year 2017, Vol 1, Issue 1
Abstract
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження в тому, що освіта як важливий соціальний інститут завжди перебуває у центрі цивілізації. Постановка проблеми. У зв’язку з глобалізацією у лексикон гуманітарних наук стали проникати такі терміни, як «ландшафт», «простір», «картографія», «довкілля», «рельєф», які набули широкої розповсюдженості незалежно від географії як наукової парадигми. Це привело до того, що у сфері освітніх досліджень з’явився новий термін «освітній ландшафт». Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття освітніх ландшафтів та динаміку їх змін з різних боків досліджують М. Гіббонс, С. Маргінсон, М. Ван дер Венде, К. Олдс, С. Робертсон, Х. Вайтбред, М. Тезарь та ін. Постановка завдання. Мета статті полягає у авторській презентації поняття «освітній ландшафт» як способу пізнання й інтерпретації освіти. Виклад основного матеріалу. В статті здійснено аналіз освітнього ландшафту у предметному полі філософії освіти. Описано ознаки, які відрізнять це поняття від інших способів репрезентації освітньої реальності: пластичність, динамічність, антропологічність, віталь-ність, просторовість, компо-зиційність, семантичність, символічність, темпора-льність, ритмічність, полімасштабність, гібридність, контекстуальність, ситуа-тивніcть. Запропоновано загальну парадигму дослідження освітнього ландшафту як соціального явища. Показано три полюси, навколо яких центруються дослідження освітніх ландшафтів: суб’єктивний («індивідуум»), інтерсуб’єктивний («суспіль-ство»), символічний («культура»). Висновки. Виявлено п’ять основних підходів: індивідуальний, типологічний, метафоричний, конструктивістський та міфологічний. Окреслено перспективи досліджень у галузі типології та методів дослідження освітніх ландшафтів.
Authors and Affiliations
Serhii Terepyshchyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383347
- DOI 10.33930/ed.2017.5007.1-4
- Views 105
- Downloads 0
ЛЕКЦІЯ ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ
Актуальність дослідження в тому, що робота включає обґрунтування доцільності упровадження лекції в систему формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в...
КОНСТИТУТИВНІ ФУНКЦІЇ СИМВОЛІЧНИХ ФОРМ КУЛЬТУРИ Е. КАССІРЕРА
Основним інструментом взаємодії людини зі світом Е. Кассірер називає символ. Саме здатність людини створювати та оперувати символами мислитель вважає атрибутивною та значущою рисою людської сутності. Створення символів н...
КОНФЕСІЙНА ОНЛАЙН-ОСВІТА (ПРАВОСЛАВНИЙ СЕГМЕНТ)
Актуальність дослідження. Актуальність полягає в тому, що стаття здійснює аналіз конфесійної онлайн-освіти у її православному сегменті з точки зору реалізації духовних потреб громадян та інституційного забезпечення конфе...
THE BOUNDARIES OF THE INFORMATION PEDAGOGY IMPLEMENTATION IN THE CONTEXT OF THE USE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE EDUCATIONAL PROCESS
Urgency of the research. At the current stage of the development of education, the use of information and communication technologies (ICT) in education has become a process mediated, and sometimes not controlled. It is p...
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИКЛАДАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ДИСЦИПЛІН ФІЛОСОФСЬКОГО ЦИКЛУ В ПЕРШІ РОКИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ НА ПРИКЛАДІ КАФЕДРИ ФІЛОСОФІЇ ТА СОЦІОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Актуальність дослідження. Викладання світоглядних дисциплін у вищих навчальних закладах завжди є актуальним та необхідним в нашому суспільстві. Велике значення в цьому мають кафедри філософії, тому відтворення історії ст...