Початки звукового документування народної музики в Україні
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p>Впровадження в практику дослідників народної музики фонографа стало важливим кроком у становленні та розвитку фахової музичної етнографії. Завдяки громадсько-політичному і культурному діячові, меценату, дипломату Федору фон Штейнгелю (1870–1946), українці були у трійці перших в Європі, хто скористався цією технічною новинкою. У липні 1898 року, в рамках праці у створеному ним же Городоцькому краєзнавчому музеї (біля м. Рівне), дослідник зафонографував на валик обжинкову пісню.</p><p>Однак, незважаючи на цю доленосну подію в історії етномузикології, лише на початку ХХІ століття науковий подвиг Ф. фон Штейнгеля був належно оцінений завдяки статті Богдана Луканюка. Сьогодні стали доступними нові відомості про подвижницьку працю барона на ниві музичної етнографії, що спонукало знову звернутися до цієї теми. Звідси і мета дослідження – проаналізувати фонографічну діяльність Ф. фон Штейнгеля, а також його соратника по музею В. Мошкова, доповнивши й уточнивши раніше опубліковану інформацію.</p><p>Ф. фон Штейнгель, після перших пробних фонографічних записів, не зупинився на досягнутому. Вже восени він продовжив збирацьку працю, рекордувавши окрім інших творів і репертуар лірника. До фонографування народної музики барон залучив фольклориста, кадрового військового В. Мошкова, який цього ж, 1898, року записав колядковий супровід вертепної драми, традиційне віншування, а також зразки єврейського фольклору, давши тим самим, відлік звуковому документуванню єврейської традиційної музичної культури в Україні. Завдяки Ф. фон Штейнгелю всього за чотири роки фонографування народної музики в музеї було виокремлено в спеціальний напрям досліджень, вінцем якого стало заснування першого в Україні та Європі архіву фонографічних валиків. Наразі подальша доля валиків, як і їх місцезнаходження невідомі.</p>
Authors and Affiliations
Irуna Dovhalіuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP573067
- DOI 10.31866/2616-7581.1.2018.146228
- Views 88
- Downloads 0
Музыкально-инструментальная культура в системе музыкального этоса
<p>Античная концепция музыки как выходящего за рамки искусства явления с функцией устроителя гармонии космических сфер, способной соединять и уравновешивать противоположные начала в «единстве многого», позволила древнегр...
Виконавська творчість бандуристів Волині як джерело формування національної самосвідомості
<p><strong>Мета роботи</strong>. Дослідження пов’язане з вивченням виконавської творчості бандуристів та виявленням засобів впливу на громадськість регіону на основі вивчення й аналізу концертних програм і публікацій у п...
Некоторые стилистические особенности хоровых обработок Рамиза Мустафаева («Платок» (Yaylıq) и «Эй, красавица» (Ey gözəl))
Представленная статья посвящается хоровому творчеству известного Азербайджанского композитора Р. Мустафаева. Хоровые обработки на основе народных песен занимают особое место в наследии автора, охватывающие широкие и разн...
Логіко-конструктивні принципи музичного мислення в композиторській творчості музикознавця Ігоря Пясковського
Стаття присвячена композиторській та науковій спадщині видатного українського музикознавця І. Б. Пясковського. Панорама ідей, як реалізованих, так і перспективних для подальших досліджень позначена багатовекторністю напр...
Музично-виконавська діяльність крізь призму категоріального визначення функціональних систем мислення, мовлення та інтонаційних засобів вираження
<p>Розвиток всесвітньої музичної культури неможливо уявити без еволюційних процесів у музичному виконавстві. Глибинне осмислення музичного виконавства безпосередньо пов’язане з дослідженням розвитку музично-виконавської...