Правосуб’єктність у приватному праві: категоріально-понятійне пізнання в контексті загальної теорії права
Journal Title: ScienceRise: Juridical Science - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
<p>Особливості приватної правової суб’єктності, рівно як і усіх інших приватно-правових явищ, кореспондуються із особливостями предметів та методів приватно-правових галузей, а також із системою принципів, властивою сфері приватного права загалом.</p><p>За змістом та обсягом приватна правова суб’єктність є універсальною для фізичних осіб, а для юридичних осіб – спеціальною із мінімально прийнятними обмеженнями. Формат «виключної правової суб’єктності» вироблений за межами приватного права та властивий суб’єктності публічного походження.</p><p>Елементи приватної правосуб’єктності, позначені поняттями «правоздатність», «деліктоздатність» та «дієздатність», відзначаються диспозитивним способом реалізації та набувають дещо особливого змісту, що спричинює відповідну модифікацію їх структурно-функціональних зв’язків. Зокрема:</p><p>– у структурі приватно-правової суб’єктності домінує правоздатність, реалізацію якої покликана забезпечити дієздатність суб’єктів приватного права. При цьому дієздатність юридичної особи, на відміну від дієздатності особи фізичної, не повинна бути втрачена за жодних умов, і саме тому її наявність гарантується і законодавством, і практикою правозастосування;</p><p>– у складі деліктоздатності суб’єктів приватного права акцентованою постає її пасивна сторона, що скерована переважно на відшкодування шкоди, наявної у приватно-правових суб’єктів, за рахунок ресурсів правопорушника. Активна сторона деліктоздатності суб’єктів приватного права зазвичай є послабленою та позбавленою обов’язковості, оскільки вона, як і приватна правосуб’єктність загалом, реалізується у диспозитивному форматі, часто під впливом позитивної суб’єктивності учасників відповідних правовідносин. Однак втрата особливого суб’єктивного зв’язку, який раніше мав місце між учасниками приватно-правових відносин, може потужно посилити активну сторону приватної деліктоздатності.</p><p>Поняттям «приватна правосуб’єктність» позначається той рід правової суб’єктності, яким з метою збереження та розвитку власної самобутності об’єктивне право наділяє суб’єктів, які у межах чинного правопорядку реалізують та/чи захищають свої приватні інтереси, а саме фізичних осіб, юридичних осіб та їх частково правосуб’єктні об’єднання</p>
Authors and Affiliations
Volodymyr Sichevliuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP526327
- DOI 10.15587/2523-4153.2018.143267
- Views 189
- Downloads 0
Міжнародно-правова діяльність інституту держави і права: питання теорії і практики
<p>Стаття присвячена аналізу формування та розвитку академічних досліджень в галузі міжнародного права в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького. Організаційні витоки міжнародного права започатковані зі створення...
"Права добробуту" в контексті практики верховного суду США
<p>Стаття ставить метою дослідження змісту "прав добробуту" в США в контексті правових позицій Верховного Суду США. Зроблено аналіз ключових рішень Верховного Суду щодо захисту таких прав. Автори дійшли висновку, що прав...
Українська революція і проблема створення національного парламенту
<p>На основі аналізу наявних документів, реальних історичних фактів відтворюється аспект досвіду діяльності політичних сил України в 1917–1920 рр., спрямованої на запровадження в державотворення демократичних засад (наро...
Процесуальні гарантії дотримання прав людини і громадянина в діяльності органів судової влади
<p>Стаття присвячена актуальній науковій проблемі – захисту прав і свобод людини органами судової влади, пріоритетному їх місцю в цьому процесі. В ній подається аналіз міжнародно-правових актів присвячена даній проблемі....
Механізм правового регулювання трудових відносин: методологічний аспект
<p>У статті висвітлено методологічні підходи до розуміння категорії механізм правового регулювання, що застосовуються в науковій літературі. Узагальнено, що механізм правового регулювання спрямований на результативне вті...