Пріоритетні складові підготовки фахівців середньої ланки для гірничої промисловості на Катеринославщині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Journal Title: Історико-педагогічний альманах - Year 2016, Vol 1, Issue 1
Abstract
В статті на основі аналізу документальних історичних джерел та наукових робіт сучасних дослідників розглянуто організацію навчальних процесів в середніх гірничотехнічних навчальних закладах Катеринославщини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Виявлено предметну складову теоретичної підготовки, проаналізовано вимоги до викладацького складу. Акцентовано увагу на організаційних аспектах практичної підготовки як обов’язкової фахової складової майбутніх штейгерів. Відмічено спроби реорганізації середніх гірничотехнічних навчальних закладів відповідно до вимог розвитку промисловості. Mining education in Ekaterynoslav gubernia was developing during a period of political, social and economic crisis. It was a part of the Russian industrial education system. Mining was in need of engineers, mid-level technicians and workers. Preparation of mid-level specialists in the late 19th – early 20th century was carried out in the mining schools of Ekaterynoslav gubernia: Lysichank’s mining school and Polyakov mining college. The content of the educational process depended on the professional requirements for the future mining specialists. The curriculum included studying of theoretical knowledge about general technical and special disciplines. Much attention was paid to holding practical lessons for acquiring working skills. Practice was organized in conditions of real mines under the experienced mining expert’s guidance. Mining industrialists who were interested in high-quality preparation of skilled workers actively influenced the processes of education organizing in mining schools.
Authors and Affiliations
Марина Бабенко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP234032
- DOI -
- Views 146
- Downloads 0
РОЛЬ ЕСПЕРАНТО-БЮРО В РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО КОРЕСПОНДЕНТСЬКОГО РУХУ (1924–1937 рр.)
У статті розкрито роль бюро есперанто-кореспондентів (есперкорів), що діяли в СРСР упродовж 1924–1937 рр., у розвитку міжнародного кореспондентського руху. Автором висвітлено діяльність есперанто- бюро в УСРР (м. Кременч...
ЗВИЧАЄВО-ОБРЯДОВА КУЛЬТУРА ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ СХІДНИХ СЛОВ’ЯН
В статі, на основі аналізу етнографічних досліджень ХІХ - початку ХХ століття, розглядаються особливості народної педагогіки східних слов’ян, зокрема вплив обрядовості на соціалізацію дітей. Саме за допомогою вивчення до...
Упровадження Дальтон-плану як втілення новаторських пошуків українських педагогів у 20–30-х роках ХХ ст
У статті досліджено особливості упровадження нових технологій навчання у 20–30 роках ХХ ст. на прикладі запозиченого з досвіду зарубіжної педагогіки Дальтон-плану. Джерелом цього дослідження стали опубліковані в тогочасн...
ПЕДАГОГІКА І ПЕДАГОГИ В ДІЯЛЬНОСТІ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (до 100-річчя НАН України і 25-річчя НАПН України)
У статті аналізується процес становлення Національної академії наук України у 1920-1930 роках і зокрема, участь українських педагогів і освітян у її розбудові. Досліджено, що їхня праця відбувалася як безпосередньо у ака...
УКРАЇНОЗНАВСТВО У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ В УСРР (20-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)
У статті здійснено спробу проаналізувати обумовленість та особливості запровадження українознав- ства у сферу позашкільної освіти в УСРР у 20-ті рр. ХХ ст. в контексті проведення політики українізації. Поставлена мета ре...