ПРОБЛЕМИ КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ 8-го КЛАСУ
Journal Title: Український педагогічний журнал - Year 2016, Vol 3, Issue 3
Abstract
★ У статті розглянуто проблеми відбору і конструювання змісту навчальної програми з історії України для учнів 8 класу 2015 року. На основі її аналізу доведено, що вона стала невдалим експериментом упорядників у їхньому прагненні розвантаження, що обернулося довантаженням школярів та ускладненням роботи з підготовки відповідних навчальних книг. Відбір і конструювання змісту шкільних підручників за некоректного змісту навчальної програми набуло ознак пошуку шляхів виходу із штучно створених укладачами хронологічних колізій, дублювання матеріалу, а подекуди і невідповідностей, і прямих помилок. Водночас, за новою програмою, у змісті вітчизняної історії залишився матеріал, який більшою мірою пов’язаний з історією Росії і Польщі, ніж з історією України. Небезпека такого підходу у тім, що внаслідок цього в учнів формується стереотип наздоганяючого вітчизняного історичного процесу за віхами історії сусідніх держав. Зосереджено увагу на складнощах у формуванні змісту шкільного курсу історії у 8 класі пов’язаних із збереженням у програмі стереотипів радянської історіографії, які відповідно проектуються програмою на зміст шкільних підручників. Наголошується на некоректності за програмою трансформації змісту практичних занять, які мали би сприяти відпрацюванню школярами умінь і навичок аналізувати різноманітні історичні джерела, розуміти важливості таких категорій, як історичний час і простір, причини і наслідки, значущість подій і процесів, культурне розмаїття. У «розвантаженій» програмі ці акценти зміщено. Сформульовано вимоги до розробки навчальних програм з історії в умовах реформування середньої освіти, серед яких: відповідність програми Державному стандарту освіти; повне розкриття цілей навчання у змісті програми; підвищення науковості змісту програми; вилучення стереотипів радянської історіографії та приведення змісту у відповідність до особистісно орієнтованої парадигми навчання; уникнення надмірної деталізації і фактологічністі програми, дублювань та ін.. шляхом попередньої (до оприлюднення) її публічної експертизи; чітке формулювання вимог до зростання рівня компетентності учнів. ★ In the article, the problem of selecting and designing the content of the curriculum on the history of Ukraine for the students of the 8th grade in 2015 is covered. Based on its analysis, it was proved that the experiment of the compilers was failed in their efforts to make the curriculum easier for the pupils that turned in making the pupils’ work and the preparation of appropriate educational books more complex. The selection and the design of the content of school textbooks for the incorrect content of the curriculum has become the signs of finding the ways out of the artificial chronological originators conflicts, duplication of material, and sometimes inconsistencies, errors and evident mistakes. However, in accordance with the new curriculum, the content of the national history remains to be the material that has more to do with the history of Russia and Poland than with the history of Ukraine. The danger of this approach is the fact that because of this the students formed a stereotype of the national historical process that was catching up for the history of neighboring countries. Special attention is paid at the difficulties in forming the content of school history course in the 8th class associated with the preservation of the stereotypes of Soviet historiography in the curriculum, which are accordingly projected in the content of school textbooks. An emphasis is put on the impropriety on the transformed content of the curriculum, which was to assist students in the development of their skills to analyze a variety of historical sources, understand the importance of such categories as historical time and space, cause and effect, the significance of events and processes, cultural diversity. In “the easier” program, this focus is shifted. The requirements for curriculum development from history in terms of reforming secondary education were formulated; they included: the correspondence of the program with the state educational standards; full disclosure of learning objectives in the content of the program; increase of the scientific content of the program; removal of stereotypes of Soviet historiography and bringing the content into line with the personality oriented paradigm of education; avoiding excessive detail and facts in the program, duplications, etc. .. by previous (before the disclosure) public examination of it; clear formulation of requirements to increase the improve the pupils’ competence. ★ В статье рассмотрены проблемы отбора и конструирования содержания учебной программы по истории Украины для учеников 8 класса 2015 года. На основе ее анализа доказано, что она стала неудачным экспериментом составителей в их стремлении разгрузки, что обернулось догрузкой школьников и усложнением работы по подготовке соответствующих учебных книг. Отбор и конструирование содержания школьных учебников при некорректном содержании учебной программы приобрело признаки поиска путей выхода из искусственно созданных составителями хронологических коллизий, дублирования материала, а иногда и несоответствий, и ошибок. В то же время по новой программе, в содержании отечественной истории остался материал, который в большей степени связан с историей России и Польши, чем с историей Украины. Опасность такого подхода в том, что в результате этого у учащихся формируется стереотип догоняющего отечественного исторического процесса за вехами истории соседних государств. Сосредоточено на сложностях в формировании содержания школьного курса истории в 8 классе, связанных с сохранением в программе стереотипов советской историографии, которые, соответственно, проектируются программой на содержание школьных учебников. Отмечаются некорректности по программе трансформации содержания практических занятий, которые должны способствовать отработке школьниками умений и навыков анализировать различные исторические источники, понимать важность таких категорий, как историческое время и пространство, причины и последствия, значимость событий и процессов, культурное разнообразие. В «разгруженной» программе эти акценты смещены. Сформулированы требования к разработке учебных программ по истории в условиях реформирования среднего образования, среди которых: соответствие программы Государственному стандарту образования; полное раскрытие целей обучения в содержании программы; повышение научности содержания программы; изъятия стереотипов советской историографии и приведения содержания в соответствие с личностно ориентированной парадигмой обучения во избежание излишней детализации и фактологичности программы, дублирования и др. путем предварительной (до обнародования) ее публичной экспертизы; четкое формулирование требований к росту уровня компетентности учащихся.★
Authors and Affiliations
Нестор Миколайович Гупан, Олена Ігорівна Пометун
Keywords
Related Articles
- EP ID EP309986
- DOI -
- Views 161
- Downloads 0
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ПЛАНУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ І СИНЕРГІЗМ НАВЧАЛЬНИХ ВПЛИВІВ
★ У статті розглянуто проблему навчання майбутніх учителів. Виокремлюється потреба застосування компетентнісного підходу до планування результатів навчання та елементів синергетичного підходу до навчання і його активізац...
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ У ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНІ
★ Проведено порівняльний аналіз навчальних планів підготовки вчителів математики окремих вищих навчальних закладів Польщі та України. Визначено спільні та відмінні риси процесу підготовки вчителів математики в обох країн...
ПІСЛЯДИПЛОМНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА: ВИКЛИКИ КОМПАРАТИВІЗМУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
★ Окреслюються виклики компаративізму глобалізації щодо післядипломної педагогічної освіти (ППО) у контексті функціонування трикутника знань як системної та безперервної взаємодії освіти, досліджень та інновацій. Обґрунт...
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ОБ’ЄКТ ОЦІНЮВАННЯ
★ Розглянуто важливі теоретико-методичні аспекти оцінювання інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу. На основі аналізу наукової літератури, визначення суттєвих видових ознак уточнено поняття «іннова...
АНАЛИЗ И ПЕРЕСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ОБЛАЧНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ УПРАВЛЕНИЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМИ УЧЕБНЫМИ ЗАВЕДЕНИЯМИ
★ Рассмотрены модели обслуживания облачных вычислений, раскрыты суть и специфика базовых облачных технологий компаний Microsoft и Google по управлению информацией, взаимодействием и совместной работой с ней, организация...