Реалізація прокурором повноважень у кримінальних провадженнях за фактами домашнього насильства
Journal Title: Вісник Національної академії прокуратури України - Year 2018, Vol 0, Issue 4
Abstract
Протидія домашньому насильству є важливим засобом для побудови безпечного та демократичного суспільства. Згідно із Законом України від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” (Закон України № 2227-VIII) Кримінальний кодекс України доповнено новими статтями, в яких передбачено, зокрема, такі склади кримінальних правопорушень, як домашнє насильство, а також внесені відповідні зміни до процесуального закону. Тому актуальним є дослідження проблемних питань застосування прокурорами нового законодавства з огляду на їх повноваження у сфері протидії домашньому насильству, реагування прокурором на домашнє насильство, розмежування кваліфікації домашнього насильства як кримінального і адміністративного правопорушень, а також алгоритму дій прокурора у випадку виявлення домашнього насильства. Метою статті є дослідження особливостей реалізації прокурором повноважень у кримінальних провадженнях за фактами домашнього насильства. Проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство України з точки зору його відповідності Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Визначено особливості реалізації прокурором повноважень у кримінальних провадженнях за фактами домашнього насильства. Акцентовано увагу на тому, що пріоритетом для прокурора після виявлення факту домашнього насильства має бути захист постраждалої особи. Вказано на необхідність внесення змін до кримінального процесуального законодавства та встановлення вимоги обов’язкового здійснення кримінального провадження щодо домашнього насильства у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження, крім випадків, коли проведення відкритого судового засідання вимагає потерпілий або існують інші обставини, що свідчать про необхідність відкритого судового розгляду.
Authors and Affiliations
КРИСТИНА АРУШАНЯН, кандидат юридичних наук
Keywords
Related Articles
- EP ID EP535491
- DOI -
- Views 163
- Downloads 0
Cоціально-психологічні аспекти запобігання та протидії домашньому насильству стосовно жінок
Явище насильства панує в суспільстві на рівні стереотипів, руйнування яких є тривалим процесом і потребує об’єднання зусиль багатьох соціальних інституцій (громадських об’єднань, правозахисних організацій, релігійних уст...
Діяння як ознака об’єктивної сторони підкупу особи, яка надає публічні послуги
Досліджено діяння як обов’язкову ознаку об’єктивної сторони підкупу особи, яка надає публічні послуги. Обґрунтовується необхідність виключення із ч. 1 ст. 368-4 КК України діяння, яке полягає у проханні надати неправомір...
Навчальний курс із розгляду судами справ про домашнє насильство: досвід Канади
Наступним кроком після прийняття Стамбульської конвенції має стати імплементація її норм у національне законодавство держав-членів, а також врахування кращих міжнародних практик розробки навчально- методичних матеріалів...
Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиві показання
Розглянуто питання відмежування завідомо неправдивого показання від співучасті в примушуванні до давання завідомо неправдивих показань та від приховування злочину.
Поняття та зміст психологічного насильства
Євроінтеграційні прагнення України пов’язані з позитивною динамікою імплементації у національне законодавство стандартів Ради Європи щодо запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбі із цими...