РІЗНИЦЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ «АКТИВНИЙ СЛОВНИК», «ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА», «МІЖСТИЛЬОВА» ТА «ЕМОЦІЙНО НЕЙТРАЛЬНА» ЛЕКСИКА
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
У статті розглянуто дефініції термінів «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика, які вказують на різні групи лексикону української мови залежно від критеріїв, покладених в основу типології. У наукових, навчальних, довідково-енциклопедичних джерелах почасти засвідчено сплутування понять, які позначають досліджувані терміни. Головну увагу зосереджено на відмінних ознаках указаних конгломератів лексем, для яких не характерні усталені, непорушні межі. Лексичні одиниці мають здатність переходити з одного розряду до іншого, змінювати семантику, виконувати різні функції, що спричинює труднощі їхньої кваліфікації, віднесення до того чи того розряду лексем, зважаючи на систему традиційних класифікаційних чинників. З метою з’ясування термінологічної спеціалізації зіставлено денотативно-сигніфікативні значення вказаних терміноодиниць, що дало змогу точнішої диференціації позначуваних ними понять, а саме: лексика активного вжитку не має ознак застарілості чи новизни; загальновживана – не обмежена професійними, територіальними (діалектними) або вузькосоціальними рамками; міжстильова – не має яскравих рис того чи того функціонального стилю; експресивно нейтральна лексика – це слова, що не мають яскраво вираженої позитивної або негативної оцінки. In the scientific, educational, reference and encyclopedic sources, the confusion of the concepts is partially confirmed, the range of the specified semantics is not always precisely defined by such terms as «active vocabulary», «commonly used», «inter-style» and «emotionally neutral» vocabulary. The definitions of these terms, which indicate different groups of the Ukrainian lexicon depending on the criteria laid down in the basis of the typology, are considered. The main attention is focused on the distinctive features of the specified conglomerates of lexemes, for which absolute, inviolable, finally fixed limits are not characteristic. Accordingly, a descriptive-analytical method with observation and systematization techniques, a comparative method, and the method of contractive analysis are used. Lexemes can move from one category to another, change semantics, communicative spheres, perform various functions. For lexical-semantic paradigms, there is a constant interaction, interpenetration, interference of other languages, extra and intralingua factors, movement of lexemes from the center to the periphery, and vice versa, moving from the active vocabulary to passive, disappearance of some lexemes and emergence of others, re-actualization, terminology, determinism etc. All of this raises the difficulties of qualifying particular words, assigning them to different lexeme groups, considering the system of traditional classification factors: active or passive functioning, spheres of use, stylistic differentiation and emotional (expressive) coloring. In order to determine the terminology specialization, the denotative-significant meanings of the studied terminological units were compared, which allowed for a more precise differentiation of the notions they denote by considering the contrastive features. The vocabulary of active use has no signs of archaism or novelty. Commonly used words are not limited to narrow-professional, narrow-territorial (dialectal) or narrow-social frameworks. Interstitial or stylistically neutral vocabulary does not have bright features of a certain functional style. Expressive (emotionally) neutral vocabulary does not convey vivid positive or negative characteristics.
Authors and Affiliations
Світлана Ковтюх
Keywords
Related Articles
- EP ID EP636282
- DOI -
- Views 65
- Downloads 0
АНАЛІЗ СПОСОБІВ ПЕРЕКЛАДУ ЦИТАТ У РОМАНІ ДОННИ ТАРТТ «ТАЄМНА ІСТОРІЯ» УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
В статті розглядаються особливості перекладу англійських цитат українською мовою. Здійснюється аналіз способів перекладу цитат та акцентується увага на проблемних моментах перекладу, які можуть виникнути через наявність...
TEXTKOMPETENZ ALS BESTANDTEIL DER SPRACHKOMPETENZ
Статтю присвячено питанням текстової компетенції (ТК) як ключової компетенції на занятті з іноземної мови. У науковій праці описано, яку роль відіграє ТК з-поміж інших мовних компетенцій (граматичної, ілокутивної, соціол...
ГЕНДЕРНІ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА (НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ ПЕТРА ПОРОШЕНКА ТА ДОНАЛЬДА ТРАМПА)
У статті розглянуто політичний дискурс як вербальний прояв політики, зміст якого визначають соціокультурні, політичні, прагматико-ситуативні, психологічні та інші чинники, що під впливом спільної картини світу, яку вибуд...
НІМЕЦЬКА ФАХОВА МОВА КУЛІНАРІЇ: ПРОБЛЕМИ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНОГО ЧЛЕНУВАННЯ
Стаття присвячена проблемі лексико-тематичного поділу німецької фахової мови кулінарії. Лексико-тематична група відображає зв'язки між предметами та фактами об'єктивної дійсності, які є основою для її формування. Це сист...
СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Стаття присвячена вивченню особливостей підготовки майбутніх вчителів іноземної мови – безпосередніх організаторів розумової діяльності на уроці – до формування ефективної розумової діяльності учня. У статті також йдеть...