РОЛЬ ТЕМПУ ПІД ЧАС АКТУАЛЬНОГО ЧЛЕНУВАННЯ НІМЕЦЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПРОМОВИ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Стаття присвячена вивченню ролі темпу під час актуального членування німецької політичної промови. Дотепер поза увагою сучасних фонетичних досліджень залишаються способи реалізації темпу в прагматично насичених фрагментах промов суспільно-політичних діячів. У статті темп досліджується у межах актуального членування публічних виступів та є вагомим засобом вираження інтенції політика. Проведений експеримент дозволив виділити основні п’ять типів актуального членування політичної промови, які вміщують різну подачу політиком відомої та нової інформації. Найбільш поширеними типами виявилися типи актуального членування, у яких висловлювання починається з відомої інформації. Нова інформація на самому початку виступу характеризує здебільшого емоційні висловлювання та бажання оратора вплинути на слухачів. Аудитивний та акустичний аналіз просодичних характеристик політичної промови підтвердив, що темп щільно пов'язаний із семантикою та прагматикою висловлювання. Зміна темпу суттєво впливає на сприйняття промови слухачами, оскільки занадто швидке, або занадто повільне мовлення оратора не сприймається публікою. Під час акустичного аналізу виявлено, що прийнятним для політичного виступу є нормальний темп (200 складів за хвилину), який дещо прискорюється на менш інформативних фрагментах промови (210-220 складів за хвилину) та значно уповільнюється (до 185-175 складів за хвилину), що викликає увагу слухачів, під час повідомлення нової / важливої інформації. This article focuses on the study of prosodic peculiarities of actual division in speeches delivered by contemporary German political figures. The research singles out intonation patterns of utterances and defines functions of intonation in producing effect on the recipient. The article provides a theoretical background for analyzing the tempo of political speeches as a means of producing effect on the recipient. Until now without attention to modern phonetic research, there are ways to implement the possibilities in pragmatically saturated fragments of speeches by public and political figures. It is generally acknowledged that the pitch of the voice or speech melody, sentence stress and rhythm are the three main components of intonation, while pauses, tempo and timbre play a subordinate role in speech. The prosody reflects in this experiment not only various features of the speaker or the utterance, but hers emotional state, which helps her to present different forms of the presentation (statement, command etc.). So intonation can signal to listener what is to be taken as new information and what is already given. It can indicate when the speaker is indicating some sort of contrast or link with material in another tone unit. The conducted experiment makes it possible to distinguish five main types of actual division of political speech, which include various forms of submission of known and new information. The most popular types turned out to be the types of actual division, which begin with known information T→R, T1→R→T2, T1→R1→T2→R2. New information at the very beginning of the statement is more indicative of emotional statements and the author's desire to influence the listener (R→T, R1→T→R2). Auditive and acoustic analysis of the prosodic characteristics of political speech confirmed that the tempo is closely related to the semantics and pragmatics of the utterance. During the acoustic analysis it was found that the rate of 200 syllables per minute is considered normal for political speech, which is slightly accelerated on less informative fragments of speech (210-220 syllables per minute) and slows down significantly (175-185 syllables per minute), which activates the attention of listeners during the presentation of new information.
Authors and Affiliations
Ольга Падалка
Keywords
Related Articles
- EP ID EP633197
- DOI -
- Views 92
- Downloads 0
КОМПЕТЕНТІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ МОВИ У ХХІ СТОЛІТТІ
У статті розглянуто зміни, які очікують на вітчизняну систему освіти; описано фактори скорочення кількості студентів, зростання ваги неформальних закладів освіти, визначено роль он-лайн ресурсів. На основі аналізу європе...
СЕМАНТИЧЕСКАЯ ПАРАМЕТРИЗАЦИЯ КАК ОДНО ИЗ ВОЗМОЖНЫХ ПАРЕМИОЛОГИЧЕСКИХ ОПИСАНИЙ ДЛЯ ЛИНГВИСТИЧЕСКОГО КОРПУСА
У цьому дослідженні розглянуто можливості лексикографічної параметризації (анотація, тегування) прислів’їв як пареміологічних одиниць для пареміологічного підкорпусу. Опис ґрунтується на структурно-семантичних ознаках, а...
ПЕРЕКЛАД ЯК ПРОНИКНЕННЯ В КОНТЕКСТУАЛЬНУ МЕРЕЖУ ІНШОЇ КУЛЬТУРИ:«Я» ТА «ІНШИЙ»
У статті окреслено переклад з позицій його входження в контекстуальний простір іншої культури, обґрунтовано методологічну перспективу культурологічних вимірів перекладацької парадигми, доведено необхідність її вивчення я...
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ В КОНТЕКСТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
У статті розкривається проблема підготовки учителів іноземної мови до реалізації особистісно-орієнтованого освітнього процесу сучасної школи в контексті інклюзивної освіти. Висвітлюються педагогічні умови, за яких м...
СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Стаття присвячена вивченню особливостей підготовки майбутніх вчителів іноземної мови – безпосередніх організаторів розумової діяльності на уроці – до формування ефективної розумової діяльності учня. У статті також йдеть...