Роман-фрагмент Інґеборґ Бахман “Реквієм за Фанні Ґольдман”: рецепція післявоєнної австрійської метрополії та провінції
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2016, Vol 94, Issue
Abstract
Розглядається роман-фрагмент австрійської письменниці Інґеборґ Бахман „Реквієм за Фанні Ґольдман” („Requiem für Fanny Goldmann”) з циклу „Види смерті” („Todesarten”). Звертається увага на просторову організацію цього тексту, зокрема на авторське зображення центру та периферії країни з акцентом на історико-соціальних особливостях розвитку держави у першій половині ХХ ст. Підкреслюється роль Відня як культурної метрополії Австрії після завершення другої світової війни. На прикладі родини Вішневські та подружжя Ґольдманів репрезентується узагальнений імідж австрійської столиці, що протиставляється негативно клішованому образу периферії. Останнє демонструється й у стосунках головної героїні Фанні Ґольдман як представниці вишуканого віденського товариства з персонажем вихідця з глухої провінції, молодим літератором Антоном Мареком.
Authors and Affiliations
Yulia Isapchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP204838
- DOI 10.31861/pytlit2016.94.108
- Views 137
- Downloads 0
“µίµήσις – наслідування – мімесис”: поняття і термін у добу Модерн
Простежується розвиток поняття „мімесис” в докантівську, модерну і післямодерну добу з урахуванням історичних змін у розумінні поняття „природа” як оточення (реальність) і „людська природа”.
Кризовий інтервал: німецькомовна література Буковини на зламі століть
Стаття присвячена німецькомовній літературі Буковини на зламі століть, яку можна охарактеризувати як кризовий інтервал в її розвитку. Це була певна передишка між двома періодами, перший з яких припадає на 60–80-ті роки 1...
"Космология любви” в художественной системе А. К. Толстого и А. А. Кондратьева
Исследуется архетип „вечной женственности”, его модификации в творчестве А. К. Толстого и А. А. Кондратьева. Эта проблема была поставлена и разработана в творчестве немецких романтиков, И. В. Гёте, а впоследствии стала к...
“Мемуарна наука”: німецькі колоніальні студії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть
Показано, що, здійснюючи одночасно з фактичним і „дискурсивне” освоєння екзотичних земель, німецька колоніальна література у своєму жанровому різноманітті поруч з суто фіктивними жанрово-розважальними творами сформувала...
Креатив невизначеності: поетичний текст через сто років
Розглядається зв’язок між першими збірками Павла Тичини „Сонячні кларнети” (1918) та „Плуг” (1920), в яких відбито трагізм історичного помежів’я. Перша збірка вважається не суголосною другій, де знайшов своє місце вірш „...