“Мемуарна наука”: німецькі колоніальні студії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2015, Vol 92, Issue
Abstract
Показано, що, здійснюючи одночасно з фактичним і „дискурсивне” освоєння екзотичних земель, німецька колоніальна література у своєму жанровому різноманітті поруч з суто фіктивними жанрово-розважальними творами сформувала дві лінії науково кодифікованої літератури. Зберігаючи етнографічний, географічний, біологічний (у контексті загальноантропологічного) підходи, література напрацьовує дві методики верифікації відкриття: через дескриптивний інструментарій позитивістської науки та через злиття наукового факту з мемуарністю. Доводиться, що саме в контексті другої методики сформувався корпус творів науково-просвітницького та популяризаторського характеру, орієнтованих на пізнання колонізованих територій не лише через по-(до-)казовість, але й через уведення автобіографічно-фікціоналізованої постаті вченого-дослідника, очевидця. Спрямовані на процес пізнання та відкриття, науково-публіцистичні книги знаходяться цілком у просторі прийомів, запозичених із жанрової художньої літератури, що дозволяє говорити про особливу модальність „наукового орієнтованого неверифікованого мемуару” в німецькій літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Authors and Affiliations
Bogdan Storokha
Keywords
Related Articles
- EP ID EP463236
- DOI -
- Views 102
- Downloads 0
Смислова партитура роману, спрямованого до музики
Виходячи із позиції продуктивної взаємодії музики та літератури в межах роману, їхній діалогічний зв’язок представлено на семантичному рівні тексту. За цього обидва види мистецтва розглядаються як такі, що схильні до син...
Роман Г. Майринка “Голем” и готическая традиция в литературе
Представлен анализ романа Г. Майринка „Голем” сквозь призму готической традиции в литературе. Отмечается, что при организации повествования автор романа использует не только готический хронотоп, но и такие элементы готич...
Вставна новела в художній структурі роману М. Фріша „Нехай мене звуть Ґантенбайн”
Порушується проблема досягнення художньої цілісності літературного твору в ситуації руху європейської прози від модернізму до постмодернізму. Розглядаються особливості поетики роману М. Фріша „Нехай мене звуть Ґантенбайн...
Поезії у прозі як маргінальний жанр української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століть
Розглянуті поезії у прозі українських авторів доби модернізму – Михайла Коцюбинського, Марка Черемшини, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської та ін. Досліджено, як у вказаному жанрі виявляються категорії „презентативне/ре...
Художня модель хронотопу в антиутопічному жанрі другої половини ХХ століття
Аналізується художня модель концепту часу та простору в антиутопічному жанрі другої половини XX століття. Розглянуті різні позиції вчених щодо просторово-часових вимірів. У результаті визначено, що час є провідним у хрон...