“Мемуарна наука”: німецькі колоніальні студії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2015, Vol 92, Issue
Abstract
Показано, що, здійснюючи одночасно з фактичним і „дискурсивне” освоєння екзотичних земель, німецька колоніальна література у своєму жанровому різноманітті поруч з суто фіктивними жанрово-розважальними творами сформувала дві лінії науково кодифікованої літератури. Зберігаючи етнографічний, географічний, біологічний (у контексті загальноантропологічного) підходи, література напрацьовує дві методики верифікації відкриття: через дескриптивний інструментарій позитивістської науки та через злиття наукового факту з мемуарністю. Доводиться, що саме в контексті другої методики сформувався корпус творів науково-просвітницького та популяризаторського характеру, орієнтованих на пізнання колонізованих територій не лише через по-(до-)казовість, але й через уведення автобіографічно-фікціоналізованої постаті вченого-дослідника, очевидця. Спрямовані на процес пізнання та відкриття, науково-публіцистичні книги знаходяться цілком у просторі прийомів, запозичених із жанрової художньої літератури, що дозволяє говорити про особливу модальність „наукового орієнтованого неверифікованого мемуару” в німецькій літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Authors and Affiliations
Bogdan Storokha
Keywords
Related Articles
- EP ID EP463236
- DOI -
- Views 84
- Downloads 0
Автобіографії шістдесятників: художній та фактологічний модуси сприйняття
Осмислюються жанрові особливості письменницької автобіографії як однієї зі складових художньо-документального метажанру. Об’єктом дослідження послужили автобіографії шістдесятників, у творчості яких така генологічна конс...
Julien Green et l’art de la biographie
Сучасні критики одноголосно стверджують, що біографічний текст функціонує не лише в історичній галузі, а й у мистецтві та літературі. Так, французький літературознавець Даніель Мадлена говорить про літературність біограф...
Першорядність “мовчазного” персонажа у прозі Михайла Коцюбинського
Проза Михайла Коцюбинського дає можливість простежити багато симптоматичних явищ і рис, притаманних українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть. Водночас усвідомлення письменником його власної маргінальної пози...
Архетипні риси біографії Каспара Гаузера в казковій повісті Галини Пагутяк “Втеча звірів, або Новий бестіарій”
З’ясовується семантика архетипу „шляхетного дикуна”, втіленого в образі Каспара Гаузера з казкової повісті Г. Пагутяк „Втеча звірів, або Новий бестіарій”. Окреслюється специфіка однойменного образу в романі німецького пи...
Трактування реалізму Лідією Гінзбург
Стверджується, що розуміння реалізму Лідією Гінзбург істотно виходить за межі принципу соціально-психологічного детермінізму. Про це свідчить її теза про „поетику не визначеного наперед” у реалізмі, її розуміння монізму...