Самоврядування грецької громади Північного Приазов'я: історіографія проблеми
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2014, Vol 4, Issue 11
Abstract
Стаття присвячена проблемі вивчення самоврядування грецької громади Північного Приазов'я в історичній науці. Засади самоврядування приазовської (маріупольської) грецької громади були закладені жалуваною грамотою російської імператриці Катерини II 21 травня 1779 р., наданій виведеним з Криму грекам-християнам. Цей документ склав правову підставу для виникнення Маріупольського грецького суду як органу місцевого самоврядування. Дана автономна інституція приазовських греків була тим стрижнем, навколо якого оберталася життєдіяльність спільноти. Маріупольський грецький суд становив необхідний політико-правовий каркас існування і консолідації громади. Весь історіографічний доробок можна класифікувати за хронологічним принципом. Згідно з таким підходом залучені до дослідження наукові розвідки поділені на три групи: праці, написані в середині XIX - на початку XXст.; радянська історіографія, в якій висвітлено деякі аспекти минулого грецької громади; напрацювання сучасної української історіографії. До кола вивчення дорадянських дослідників переважно входив комплекс проблем, пов'язаних з процесом переселення греків-християн з Криму та облаштування їх на нових землях. Аспекти, пов'язані з організацією й функціонуванням Маріупольського грецького суду, висвітлювались частково. За радянських часів партійно-державний курс держави у сфері національних відносин не сприяв появі комплексних досліджень проблем розвитку національних меншин, зокрема грецького етносу. Історія грецьких громад України представлялася у вигляді коротких нарисів, що мали характер вступних до основної теми дослідження. Загалом, можна зауважити, що Маріупольський грецький суд не був предметом окремого дослідження. Сучасна українська історична наука активно розпочала вивчення даної теми з 90-х рр. XX ст. і наукові студії тривають до сьогодення. Весь історіографічний доробок з даної проблематики можна поділити на дві групи: перша - це узагальнюючі праці дослідників, в яких мова йде про греків України і лише побіжно згадується про Маріупольський грецький суд. Друга група включає праці, орієнтовані безпосередньо на аналіз діяльності даного органу самоврядування, його функції, діловодство, систему судочинства, правову юрисдикцію та місце, яке він займає в системі російського законодавства. В цілому, історіографічний аналіз даного періоду надав можливість визначити ступінь вивчення зазначеної проблематики дослідниками.
Authors and Affiliations
Maria Podgayko
Записки іноземців як джерела з історії повсякденності грецької спільноти Приазов’я
Розглядаються матеріали особового походження, а саме записки іноземців, аналізуються їх специфіка та інформативні можливості як джерел з історії повсякденного життя греків Приазов’я наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст. Наводятьс...
Князь Д. Вишневецький у сучасній українській історіографії
У статті автор розглядає сучасні підходи щодо характеристики особи та діяльності князя Д. Вишневецького. Досліджуються історичні погляди, висловлені в працях вчених О. Апанович, В. Голобуцького, А. Гурбика, Ю. Мицика, В....
Гуманітарна діяльність міжнародних неурядових організацій в Донецькій та Луганській областях під час проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил
Стаття присвячена гуманітарній діяльності міжнародних неурядових організацій в Донецькій та Луганській областях в умовах військового конфлікту. Визначаються механізми та алгоритми дій надання масштабної гуманітарної допо...
КУЛЬТУРНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ М. ГАРРІСА ЯК СПРОБА СТВОРЕННЯ НОВОЇ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ
У статті визначено місце дослідницької стратегії культурного матеріалізму в структурі та динаміці наукового знання. Проаналізовано зміни наукових парадигм у соціокультурній антропології. При цьому особливу увагу звернено...
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Розглянуто методологічні підходи до аналізу політичною наукою комунікаційної політики. Звернено увагу, що комунікаційна політика як міждисциплінарний об’єкт досліджень характеризується багатогранністю методологічних підх...