ССЕ: від наївної утопії до соціально-професійної інтеграції (досвід країн ЄС)

Abstract

У статті проаналізовано концепцію соціальної і солідарної економіки, як систему, що поєднує інтереси, цілі й дії всього суспільства, де боротьба з нерівністю, охорона навколишнього середовища, захист найбільш уразливих категорій громадян, розвиток територіальних громад виступають її основними завдяннями. Розглянуто відмінність між соціальною і солідарною економікою через організації та ініціативи, метою яких є не перерозподіл прибутку, а задоволення потреб колективу. Окремо виділено феномен соціального підприємнцитва, як діяльності яка має три орієнтири: соціальний, ринковий та інноваційний і низки основних чинників, що його визначають. Під соціальним підприємством розуміють, з однієї сторони, бізнес, спрямований переважно на соціальні цілі, з прибутками, що йдуть переважно на саморозвиток, громадські справи чи вирішення соціальних проблем, з іншого - воно поєднує у собі чесність, демократію, соціальну та екологічну відповідальність. Усе більшу популярність у країнах ЄС здобуває економічна модель «партисипативної економіки», в основі якої лежить створення економічних інститутів із трьох класів (робітників, власників і «координаторів», тобто менеджерів і чиновників), що дозволило б економіці успішно функціонувати відповідно до низки принципів. Частиною цієї моделі виступає «зелена економіка», що базується на 3 аксіомах: неможливо нескінченно розширювати сферу впливу в обмеженому просторі; неможливо вимагати задоволення нескінченно зростаючих потреб в умовах обмеженості ресурсів; усі процеси на нашій планеті є взаємозалежними й взаємозалежними. The article analyses the concept of social and solidarity economy as a system that combines the interests, goals and actions of society, where the struggle against inequality, environmental protection, protection of the most vulnerable citizens, development of communities are regarded to be its main tasks. The difference between social economy and solidarity economy from the perspective of organizations and initiatives the main purpose of which is not the redistribution of income, but the meeting of requirements is scrutinised. In addition a phenomenon of social entrepreneurship as a type of activity with three main targets social, market and innovation and a number of key factors that determine it is also put into attention. Analysis of the modern International practices of social entrepreneurship reveals that in addition to non-profit venture organizations it often includes profit organization of social purposes - banks of local communities, cooperatives of social communities, hybrid organizations that include profit and non-profit units etc. Social enterprise on the one hand is regarded as a form of business, mainly aimed at social purposes, incomes of which primarily are allocated to self-development, public affairs or social issues, on the other - it combines fairness, democracy, social and environmental responsibility. Funding of social entrepreneurship participants in the EU is based on three components: improving the legal environment of microfinance, expanding geographical coverage of microfinance services and development of various types of microfinance institutions. Within the EU bigger popularity acquires the economic model of «Participatory Economics» or Parecon, elaborated in the early 90th. by R. Hanel and M. Albert, which is based on creation of economic institutions consisting of three classes (workers, owners and «coordinators», i.e. managers and officials) that would allow economy to operate successfully in accordance with the following principles: government, solidarity, diversity and justice, where production should be decentralized, planned and coordinated by councils of producers and consumers, while the means of production would be socialized. Part of this model is Green Economics, which emerged as a direction in economic science in Continental Europe in the past two decades, and is based on three axioms: it’s impossible to infinitely expand the sphere of influence in a confined space; it’s impossible to demand meeting the infinitely growing needs with limited resources; all processes on our planet are interdependent and interrelated.

Authors and Affiliations

Igor Golubii, Oleksiy Stupnytskyy

Keywords

Related Articles

Програмно-цільовий підхід до забезпечення реструктуризації зайнятості на макрорівні

Статтю присвячено дослідженню механізму кадрового забезпечення і управління персоналом підприємства, який би відповідав вимогам швидкої реалізації нових наукових, технічних, організаційних і економічних ідей в практику д...

Практичні підходи до підготовки внутрішньої звітності

Дано оцінку ролі бухгалтера та внутрішніх користувачів інформації в системі управління підприємством на основі анкетування керівників структурних підрозділів виробничих підприємств. Проілюстровано мето...

ОЦІНКА РІВНЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ КРАЇН ЯК ФАКТОРУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

В статті удосконалено методичний підхід до оцінки рівня розвитку транспортних систем на основі побудови інтегральних показників. Проведений компаративний аналіз рівня розвитку транспортних систем країн ЄС та України. З в...

Автоматизація процесу управління якістю на підприємствах готельного господарства

У публікації розкрито науково-теоретичні аспекти управління якістю послуг на підприємствах готельного господарства, розроблено пропозиції щодо удосконалення системи управління якістю на основі впровадження інформаційної...

Розвиток бібліотечної справи в Україні: теоретичні, нормативні та змістові засади

В статті аналізуються теоретичні, нормативні та змістові засади розвиток бібліотечної справи в Україні. Принципи організації бібліотечної справи розглядаються як система.

Download PDF file
  • EP ID EP427308
  • DOI -
  • Views 74
  • Downloads 0

How To Cite

Igor Golubii, Oleksiy Stupnytskyy (2017). ССЕ: від наївної утопії до соціально-професійної інтеграції (досвід країн ЄС). Вісник Маріупольського державного університету.Серія: Економіка, 7(13), 92-100. https://europub.co.uk/articles/-A-427308