СТОСУНОК МІЖ ТІЛОМ І ПРОСТОРОМ У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПОЛІ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ: БЛЮМЕНБЕРҐОВА КРИТИКА «АНТРОПОЛОГІЄФОБІЇ» ЕДМУНДА ГУСЕРЛЯ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Запропонована на розгляд стаття спрямована на прояснення зсуву в гуманітарному пізнанні від тематики просторового повороту, оголошеного Мішелем Фуко, до перформативного повороту, що має антропологічні засади і ґрунтується на всебічному дослідженні головної ролі тіла для культурного існування, як наслідку зворотної реакції на штучність концептуального розриву між простором і тілом, що полягає переважно в ігноруванні теми тілесності, якраз прикладом такої теоретичної деформації була «антропологієфобія» Едмунда Гусcерля, яку викриває і докладно аналізує в своїй критиці Ганс Блюменберґ. Наукова новизна здійсненого у цьому дослідженні підходу полягає передусім у показі не абстрактної феноменологічної концепції як теоретичного конструкту, а самої феноменологічної діяльності, практичної роботи з вираження допредикативного досвіду та із вирішення проблем і помилок, які виникають у ході цього складного процесу. Залучення Блюменберґового аналізу дозволяє зазирнути у нотатки на полях самого Едмунда Гуссерля, які зі свого боку набувають особливого значення у зв’язку з таким практичним (перформативним) поворотом. Висновки демонструють наступний стан справ, що показує антропологічно-перформативний зсув до проблематики тіла: 1) абсолютизація простору без вказання на його зв’язок з тілесним досвідом є необґрунтованою і безґрунтовною на кшталт Гусcерлевої «антропологієфобії»; 2) оскільки сам ґрунт є метафорично вираженою антропологічною основою, через це антропологія завдяки тематизації тілесності може розкрити структурні умови пізнання; 3) це наділяє антропологію компенсаторним характером, щоб уникнути хибного дуалізму культури і природи; 4) отже, зв'язок між простором і тілом виражає Vehikel-феномен (феномен транспортного засобу) самого тіла, розміщуючи, розставляючи і зображуючи, у такий спосіб заміщуючи щось відсутнє і недоступне для безпосереднього прямого споглядання, розкриваючи просторову інфраструктуру сприйняття предмета, створюючи умови присутності, а також метафорично позначаючи границю споглядання; 5) зображення-розставлення (Darstellung) є водночас тілесним перформансом, виставою, інсценуванням та виконанням, що естетично, поетично і емфатично завжди позначається на використанні філософської мови, у нашому випадку на способі роботи з мовою філософа-феноменолога.
Authors and Affiliations
V. Prykhodko, S. Rudenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383962
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.125512
- Views 54
- Downloads 0
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПЛАСТИЧНЕ МИСТЕЦТВО В АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ: ВІД КЛАСИКИ ДО ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Мета. Стаття присвячена розгляду тілесності як атрибутивної ознаки пластичного мистецтва в Античному мистецтві, Середньовіччі, Відродженні, модернізмі й постмодернізмі. Теоретичний базис. Історичний розвиток мистецтва ро...
THE DESIRE FOR RECOGNITION IN THE CONTEXT OF FRANCIS FUKUYAMA’S UNIVERSAL HISTORY
Introduction. Francis Fukuyama in his famous book “The End of History and the Last Man” assumes that human history should be considered as the battle of ideologies that reaches its goal in the universalization of Western...
MORAL SEARCH IN MULTICULTURAL COMMUNICATION
Purpose of the work is to identify and justify the moral priorities in multicultural communication. Theoretical basis is the works of foreign and Ukrainian authors, revealing the main approaches to the problem of multic...
АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Мета. Стаття, заснована на аналізі фактичного матеріалу, спрямована на висвітлення важливості врахування впливу людського фактора на виникнення аварійних ситуацій на прикладі транспортної інфраструктури. Методологія. Дос...
ГЕНДЕРНА ГЕНЕОЛОГІЯ ЧИТАННЯ ЯК КУЛЬТУРНОЇ ПРАКТИКИ
Мета. Стаття присвячена дослідженню культурологічного аспекту роботи з текстами у європейській культурі. З’ясовано методологічні засади потрактування поняття «практика» у філософському та соціологічному дискурсах. Якщо у...