ГЕНДЕРНА ГЕНЕОЛОГІЯ ЧИТАННЯ ЯК КУЛЬТУРНОЇ ПРАКТИКИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 11, Issue
Abstract
Мета. Стаття присвячена дослідженню культурологічного аспекту роботи з текстами у європейській культурі. З’ясовано методологічні засади потрактування поняття «практика» у філософському та соціологічному дискурсах. Якщо у першому випадку поняття розкриває діяльнісну природу людини, апелюючи до сфери етики та інтерсуб’єктивних взаємодій, то у другому практика протиставляється інституційні унормованості життя; постає як органічна, життєва доречність вчинків, а не механічна регламентація правил співжиття. Методологія. Розглянуто типологізацію людської розсудковості, здійснену Імануїлом Кантом, на теоретичний та практичний розум. Останній спрямовує діяльнісно-вольові зусилля індивіда у такий спосіб, аби вони відповідали всезагальній доречності й етичній несуперечливості. У Готліба Фіхте практичний розум уможливлює застосування умоглядних конструкцій до матеріальної природи. Г. В. Ф. Гегель збагатив концепт поняттями «опредмечування» та «розпредмечування» праці. Карлу Марксу належить формулювання діяльнісного підходу до потрактування людської природи. У соціології практика протиставляється механічній організованості дій (інституційній нормативності). З огляду на філософський та соціологічний методологічні контексти досліджується читання - як діяльність та емоційно-вольовий контакт зі смислом. Новизна. Здійснено генеалогічний аналіз практик швидкого, «чоловічого» та розважливого, «жіночого» сприйняття текстів. Проаналізовано умови формування аудиторії художнього читання – жіноче салонне середовище капіталістичної Європи кінця XVIII століття. Проаналізовано процес сприйняття тексту-задоволення та тексту-насолоди (за Р. Бартом). Здійснено огляд класичних досліджень соціокультурного напрямку: Торстейна Веблена, В. Н. Топорова, Р. Барта, а також сучасних дослідників Т. Б. Маркової (2013), А. В. Смахтіної (2015), B. Jack (2013), D. G. Scott (2015), R. A. Fullerton (2016). Висновки. Практика вдумливого читання пов’язує суб’єкта з культурою, робить індивіда сучасником кожної епохи. Це один з каналів соціалізації особи, через які вона засвоює суспільні цінності та настанови. Саме таку функцію відігравало ділове, освітнє, релігійноритуальне «чоловіче» читання. Читання ж як ескапічна практика, що мала на меті задоволення-від-тексту, було цілком «жіночим» заняттям. Можливість неквапливого всотування кожного слова, вимогливість до філігранності мовних зворотів та стрункості сюжету – ті «жіночі» вимоги, які сформували канон європейської літературної класики.
Authors and Affiliations
N. Yu. Kryvda, L. V. Osadcha
Keywords
Related Articles
- EP ID EP220040
- DOI 10.15802/ampr.v0i11.105482
- Views 69
- Downloads 0
ФЕНОМЕН ЕМОЦІЙ НЕГАТИВНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ В СОЦІАЛЬНОМУ БУТТІ ЛЮДИНИ
Мета. Дослідження спрямоване на визначення впливу негативних етичних емоцій на соціальне життя й діяльність особистості, що передбачає розв'язання певних задач: а) з'ясувати підходи до типологізації етичних емоцій, б)...
WELTKRIEGSPHILOSOPHIE І ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ МАКСА ШЕЛЕРА
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення філософcько-публіцистичної спадщини М. Шелера 1914-1919 років. «Філософія війни» розглядається як середня ланка між феноменологічним та антропологічним етапами його філософської...
ГОЛОСИ-ПОЗИЦІЇ В ДИСКУРСАХ: ЯК МОЖЛИВА ІДЕНТИЧНІСТЬ?
Стаття присвячена питанню ідентичності сучасної людини, яке повсякчас виринає як потужна хвиля та актуалізується з новою силою. Отже, тривають наукові розвідки з питань ідентичності, індивіда та індивідуальності, проте п...
ПОДІЯ ЯК ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВСЯКДЕННОГО МОДУСУ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ
Метою дослідження є з’ясування взаємозалежності події як фактора перетворень в усталених сферах життя людини і повсякденності як способу існування соціального буття, що охоплює різноманітні види людської діяльності. Теор...
МІРА ВСІХ БОГІВ: РЕЛІГІЙНІ ПАРАДИГМИ АНТИЧНОСТІ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНІ ІНВАРІАНТИ
Метою статті є реконструкція давньогрецької і давньоримської моделей релігійності як антропологічних інваріантів, що визначають патерни мислення й буття наступних епох. Теоретичний базис. Автор застосував положення Прота...