Трансформація філософії справедливості: від прин- ципів справедливості до її основного питання
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 9
Abstract
У статті досліджується трансформація сучасної філософії справедливості від пошуку основних принципів соціальної справедливості до формулювання її основного питання. Встановлено, що в умовах кризового суспільства не лише справедливість, а й сучасне буття загалом, мають розглядатися критично і контекстуально: наші уявлення мусять виводитися не апріорним шляхом, а реконструюватися як умови можливості відтворення справедливого соціального буття. Доведено, що подоланню переважно нормативістської спрямованості сучасної теорії справедливості послужили праці А.Гонета, Р.Форста, Н. Фрайзер, А.Сена, які наблизили осмислення соціальної справедливості до сутнісного суспільного аналізу. Критичне осмислення в сучасній політичній філософії процедурно-розподільної моделі справедливості призвело до утворення її нового образу, який зважає на відсутні в теорії Дж.Ролза проблеми влади, відповідальності, визнання, людської гідності. У статті з’ясовано, що в дослідженні проблеми розподілу cуспільних благ необхідно акцентувати увагу на його політичній складовій, що й дозволить зрозуміти справжній сенс і основні завдання соціальної справедливості. Обгрунтовується теза про те, що за межами осмислення владних, політичних вимірів соціальної справедливості люди перетворюються із суб’єктів справедливості на її об’єкти. Проаналізовано «конструктивістську теорію справедливості» Р.Форста, а також доведено, що для розуміння проблеми соціальної справедливості плідною може стати теорія Д.Норта, яка спрямована на аналіз умов можливості переходу від доіндустріального до сучасного, постіндустріального соціального «порядку вільного доступу».
Authors and Affiliations
Ludmila Sytnichenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661553
- DOI -
- Views 162
- Downloads 0
Концепція особи у феноменологічній антропології Е. Штайн
Велика заслуга у дослідженні людської особистості належить феноменологічній філософії. Однією з найвідоміших представниць персоналістичного напрямку у феноменології є Е. Штайн – учениця та асистентка Е. Гуссерля. Вихідно...
The modernized and transformed society between the «collapse» of communication and functional «knowledge society»
In the article discussesthe questions of communicative co-operation have examined in modern and transformed societies within the framework of discourseabout the «crash» of communications and functional features (defects...
Research activity of Kyiv department of scientific atheism in the 1980’s.
The article analyzes the research activity of the department of scientific atheism of the Institute of Philosophy of the Academy of sciences of Ukrainian SSR. The author, using achieve materials, observes department’s ma...
Научное познание в аргументах «методологического анархизма»
В статье исследуется «методологический анархизм» П.Фейєрабенда, который выступил против идеи «жесткого метода» или «жесткого типа рациональности» и сформулировал новый подход к логике развития науки. В отличие от предыду...
Продуктивная энергия мышления в создании познания и деятельности
Каждая культура продуцирует свои типы коммуникации, что предусматривает новые формы мышления. Мышление является способом получения человеком знаний на основании анализа и практического исследования; оно являе...