Учення про ноосферу як підстава розвитку ноокомунікології
Journal Title: Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
Одним із найбільш популярних напрямів розвитку гуманітарних наук на початку XXI ст. стало вчення про ноосферу, або ноосферологія. Виникає потреба у вивченні основ вчення про ноосферу, з якими варто координувати теорії документології та бібліології. Завдання статті – ознайомити з основними рисами вчення про ноосферу. Провідним методом дослідження обрано історіографічний аналіз наявних публікацій, переважно із гуманітарних наук, зокрема з філософії. Для розуміння наукового значення поняття «ноосфера» розглянуто історію його виникнення та обґрунтування, зокрема в концепції видатного вченого-натураліста Володимира Івановича Вернадського. Показано, як виникли поняття і термін «ноосфера» в процесі спілкування В. І. Вернадського і французьких вчених Едуарда Ле Руа і П’єра Тейяра де Шардена у 1920-ті рр. Подальший розвиток ноосферних ідей відбувався паралельно у філософсько-теологічній концепції П. Тейяра де Шардена та природничо-науковій концепції В. І. Вернадського. Ідеї В. І. Вернадського знайшли відображення в теоретичній праці «Наукова думка як планетне явище», над якою автор працював у 1930-ті рр., але опублікована вона була пізніше. Підсумки власної ноосферної теорії В. І. Вернадський підбив у статті «Кілька слів про ноосферу», опублікованій 1944 р. Також окремі думки і висновки щодо ноосфери В. І. Вернадський виклав у листах до колег та нотатках, які почали публікувати вже після його смерті (1970–1990-ті рр.). Визначено, що ці класики ноосферології часом створення ноосфери вважали момент появи в біосфері Людини розумної, але на цьому розвиток ноосфери тільки починається. Процес ноосферогенезу продовжується і активізується з ростом впливу на суспільство наукових досягнень людства та участі народних мас у суспільному житті. Ці висновки важливі для подальшого розвитку ноокомунікології та документології, визначення практичних завдань бібліотечної справи.
Authors and Affiliations
Halyna Shvetsova-Vodka
Мобільні застосунки як інструмент самоосвіти в середовищі покоління Z
<p>У статті розглянуто концепцію мобільного навчання m-learning у середовищі покоління Z, яка активно еволюціонує в концепцію повсюдного навчання u-learning (ubiquitous learning), безперервного процесу самовдосконалення...
What Do They Do and What Does It Mean: Identical Practices in the Socio-cultural Discourse of the Library of Congress
<p>In this paper, in an example of the Library of Congress, it has been shown how one can influence on the formation and preservation of a national identity, using the socio-cultural discourse of national libraries. This...
Інноваційні критерії результативності ступеневої підготовки фахівців зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
<p>Стаття присвячена питанню модернізації підходів до визначення якості підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» на основі застосування Дублінських дескрипторі...
Формирование правовых представлений о документе в Российской империи в XVIII – первой половине XIX вв.
<p>Раскрыты вопросы инкорпорирования термина «документ» в российские законодательные акты XVIII – первой половины XIX столетия. На основе анализа первоисточников предпринята попытка реконструкции процесса формирования пр...
Власний канал на YouTube: аспекти моніторингу
У статті проаналізовано основні функції моніторингу відеогостинґу YouTube. Зокрема, використано авторський досвід роботи з відеогостинґом в освітніх цілях. Особливу увагу автори зосередили на дослідженні принципів створе...