Учення про ноосферу як підстава розвитку ноокомунікології
Journal Title: Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
Одним із найбільш популярних напрямів розвитку гуманітарних наук на початку XXI ст. стало вчення про ноосферу, або ноосферологія. Виникає потреба у вивченні основ вчення про ноосферу, з якими варто координувати теорії документології та бібліології. Завдання статті – ознайомити з основними рисами вчення про ноосферу. Провідним методом дослідження обрано історіографічний аналіз наявних публікацій, переважно із гуманітарних наук, зокрема з філософії. Для розуміння наукового значення поняття «ноосфера» розглянуто історію його виникнення та обґрунтування, зокрема в концепції видатного вченого-натураліста Володимира Івановича Вернадського. Показано, як виникли поняття і термін «ноосфера» в процесі спілкування В. І. Вернадського і французьких вчених Едуарда Ле Руа і П’єра Тейяра де Шардена у 1920-ті рр. Подальший розвиток ноосферних ідей відбувався паралельно у філософсько-теологічній концепції П. Тейяра де Шардена та природничо-науковій концепції В. І. Вернадського. Ідеї В. І. Вернадського знайшли відображення в теоретичній праці «Наукова думка як планетне явище», над якою автор працював у 1930-ті рр., але опублікована вона була пізніше. Підсумки власної ноосферної теорії В. І. Вернадський підбив у статті «Кілька слів про ноосферу», опублікованій 1944 р. Також окремі думки і висновки щодо ноосфери В. І. Вернадський виклав у листах до колег та нотатках, які почали публікувати вже після його смерті (1970–1990-ті рр.). Визначено, що ці класики ноосферології часом створення ноосфери вважали момент появи в біосфері Людини розумної, але на цьому розвиток ноосфери тільки починається. Процес ноосферогенезу продовжується і активізується з ростом впливу на суспільство наукових досягнень людства та участі народних мас у суспільному житті. Ці висновки важливі для подальшого розвитку ноокомунікології та документології, визначення практичних завдань бібліотечної справи.
Authors and Affiliations
Halyna Shvetsova-Vodka
Формирование правовых представлений о документе в Российской империи в XVIII – первой половине XIX вв.
<p>Раскрыты вопросы инкорпорирования термина «документ» в российские законодательные акты XVIII – первой половины XIX столетия. На основе анализа первоисточников предпринята попытка реконструкции процесса формирования пр...
Роль цифрової гуманітаристики у модернізації сучасного бібліотекознавства
<p>У цьому дослідженні представлено деякі аспекти впливу цифрової гуманітаристики (Digital Humanities) на сучасне бібліотекознавство. Метою статті є показати, що сучасне вітчизняне бібліотекознавство розвивається у напря...
«Управління знаннями» як методологічний орієнтир пошуку концепту спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
<p><em>Мета роботи.</em><strong> </strong>Дослідження пов’язане із пошуком концепту, який би дав змогу описати системну єдність усіх галузево-предметних складових спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справ...
Омонимия в дефинициях, дефиниенсах нормативных документов по делопроизводству и архивному делу
В архивоведении, документоведении, других документально-информационных науках необходимо построение непротиворечивых терминосистем. Сверх этого, в условиях междисциплинарности в науке востребовано построение терминосисте...
Мобільні застосунки як інструмент самоосвіти в середовищі покоління Z
<p>У статті розглянуто концепцію мобільного навчання m-learning у середовищі покоління Z, яка активно еволюціонує в концепцію повсюдного навчання u-learning (ubiquitous learning), безперервного процесу самовдосконалення...