Внутрішні чинники зміни структури психологічної ресурсності
Journal Title: Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць - Year 2019, Vol 0, Issue 43
Abstract
<p>Сформульовано проблему емпіричного способу вивчення актуалізації<br />психологічної ресурсності. Теоретично виведено, що актуалізацію пси-<br />хологічної ресурсності уможливлюють внутрішні детермінанти зміни<br />її структури, пов’язані з особливостями оперування особою власними<br />психологічними ресурсами. Показано можливість розв’язання постав-<br />леної проблеми у некласичній психології особистості. В емпіричному<br />дослідженні упродовж 2012–2018 рр. узяли участь 2680 осіб (із них<br />64% жінки і 36% чоловіки) віком 18–72 роки (М = 36,3; SD = 11,2). Близь-<br />ко 65% осіб щороку брали участь у дослідженні, тому ми допускаємо,<br />що його можна вважати лонгітюдним. Для визначення психологічної<br />ресурсності та її компонент застосовано опитувальник психологічної<br />ресурсності. Установлено, що загалом рівень психологічної ресурснос-<br />ті за досліджуваний період був у межах 84,7–87,9 бала, що відповідає<br />середньому рівню психологічної ресурсності. На основі аналізу відмін-<br />ностей установлено, що між компонентами психологічної ресурсності<br />за досліджувані сім років із 2012 по 2018 рр. включно є відмінності на<br />статистично значущому рівні між усіма ресурсами, за винятком пси-<br />хологічного ресурсу «самореалізація у професії». За результатами клас-<br />терного аналізу виявлено, що індикаторами типу психологічної ресурс-<br />ності кластера 1 «2012–2016» є низький рівень психологічних ресурсів<br />відповідальності та знання власних ресурсів, а індикатором типу пси-<br />хологічної ресурсності кластера 2 «2017–2018» є низький рівень психо-<br />логічного ресурсу роботи над собою. Проведений порівняльний аналіз<br />виявив, що дані, отримані методами деревоподібної кластеризації та<br />k-середніх, указують на значущість якісних відмінностей у типах пси-<br />хологічної ресурсності за 2012–2016 рр. та 2017–2018 рр., пов’язаних із<br />ресурсом віри у добро. На основі результатів математично-статис-<br />тичного аналізу даних дослідження виокремлено ресурси-індикатори<br />типу психологічної ресурсності, ресурси-детермінанти та ресурси-<br />предиктори загального рівня психологічної ресурсності. Головним по-<br />казником і мірою зміни структури та рівня психологічної ресурсності<br />можна вважати знання особою власних психологічних ресурсів.</p>
Authors and Affiliations
Олена Штепа
Keywords
Related Articles
- EP ID EP664627
- DOI 10.32626/2227-6246.2019-43.246-266
- Views 96
- Downloads 0
Уявлення науковців про розуміння дитини
<p>У статті проаналізовано науково-психологічні підходи до тлумачен-<br />ня сутності поняття «розуміння»: психологічна герменевтика, когні-<br />тивний, логіко-семантичний, психосемантичний, психолінгвістичний,<br />суб...
Особливості зв’язку між задоволеністю роботою та оцінкою ефективності представників групи професій «людина – техніка»
<p>Проаналізовано особливості зв’язку між оцінкою ефективності та за-<br />доволеністю роботою представників групи професій «людина – техні-<br />ка» на прикладі слюсарів із ремонту й експлуатації газового устатку-<br />...
Емпіричне дослідження рівня вираження суверенності психологічного простору в студентів
<p>Статтю присвячено теоретичному й емпіричному обґрунтуванню модальних ознак психологічного простору студентської молоді у соціально-адаптивному вимірі. Проаналізовано базові конструкти особистісного простору й окреслен...
Стратегія реконструювання як мисленнєвий механізм розв’язування творчої математичної задачі
<p>У статті розглянуто питання стосовно психологічної сутності дії<br />мисленнєвої стратегії реконструювання як механізму розв’язування<br />творчої математичної задачі.<br />За результатами досліджень математичного мис...
Напрямки превенції шкільної тривожності молодших школярів: реалії сьогодення та перспективи «нової української школи» (на прикладі лонгітюдного дослідження)
<span>У статті представлено результати першого етапу лонгітюдного дослідження щодо впливу зовнішніх чинників на формування тривожності та страхів у молодшому шкільному віці. До зовнішніх чинників віднесено: нову соціальн...