Вплив генетичних та негенетичних факторів на відтворювальні ознаки свиноматок української м’ясної породи
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2019, Vol 21, Issue 90
Abstract
Дослідження проведено на свинях української м’ясної (УМ) породи, що утримувалися в ТОВ “Таврійські свині” Скадовського району (Херсонська область, Україна). Для кожної свиноматки, які опоросилися протягом 2006–2012 років, було оцінено такі ознаки відтворення: загальна кількість поросят при народженні (TNB), багатоплідність (NBA), частка мертвонароджених поро-сят (FSB), кількість поросят при відлученні (NW), загальна маса гнізда при відлученні (TWWL) та середня маса одного поросяти при відлученні (APWW). В аналіз включено дані 49 свиноматок, які мали від 1 до 9 опоросів (n = 457 опоросів). Свиноматки нале-жали до різних родин УМ породи. Для аналізу впливу сезону опоросу на відтворювальні ознаки було виділено двомісячні інтервали (січень/лютий, березень/квітень, травень/червень, липень/серпень, вересень/жовтень та листопад/грудень). Всі дані було проана-лізовано за допомогою алгоритму Загальної Лінійної Моделі (GLM) з використанням статистичного пакету MINITAB v. 15. Зага-лом для досліджених тварин було отримано такі середні популяційні оцінки для ознак відтворення: загальна кількість поросят при народженні – 10,73 ± 0,43 гол., багатоплідність – 9,36 ± 0,39 гол., частка мертвонароджених поросят – 10,5 ± 2,2%, кількість поросят при відлученні – 9,07 ± 0,30 гол., загальна маса гнізда при відлученні – 128,1 ± 5,7 кг та середня маса одного поросяти при відлученні – 14,39 ± 0,49 кг. Встановлено: наявність криволінійної залежності частки мертвонароджених поросят від загальної кількості поросят при народженні; поросята із найменш та найбільш чисельних гнізд мали вищу імовірність загинути при опоросі; найменшу частку мертвонароджених поросят (близько 5,0%) було зафіксовано для гнізд, що складалися з 8–10 поросят. Встановлено слабку генетичну мінливість відтворювальних ознак у свиноматок УМ породи із різних родин. Отримані результати свідчать, що номер опоросу суттєво впливає на розмір гнізда (P < 0,05–0,001). Оцінки TNB, NBA та NW у свиноматок 1–2-го опоросів були нижчими, але суттєво збільшувалися зі зростанням номера опоросу, досягаючи максимуму під час 5–6-го опоросів. Частка мертвонароджених поросят була найнижчою під час 2-го, 3-го та 5-го опоросів. Місяць опоросу також впливав на відтворювальні ознаки. Свиноматки, які опоросилися протягом травня/червня, характеризувалися найвищими показниками кількості поросят, загальної маси гнізда та середньої маси одного поросяти при відлученні.
Authors and Affiliations
С. С. Крамаренко, С. І. Луговий, А. В. Лихач, О. С. Крамаренко, В. Я. Лихач, А. А. Слободяник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP592973
- DOI 10.32718/nvlvet-a9001
- Views 72
- Downloads 0
Інтенсивність процесів ПОЛ у курчат–бройлерів за на тлі вакцинації проти хвороби Гамборо та за дії дріжджів Saccharomices cerevisiae і пробіотика БПС–44
Стаття присвячена вивченню впливу згодовування курчатам–бройлерам у складі комбікорму препарату БПС–44 та різних доз дріжджів Saccharomyces cerevisiae на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) за ум...
Латинська клінічна ветеринарна термінологія: словотворчі, лексико-семантичні та синтаксичні аспекти
Стаття присвячена дослідженню латинської медико-ветеринарної клінічної терміносистеми – однієї з підсистем загальної медико-ветеринарної термінології. Проаналізувано шляхи формування латинської субмовиклінічної ветеринар...
Морфогенез сліпокишкових дивертикулів качок віком 150–240 діб
За сучасними даними, до складу імунної системи відносять центральні та периферичні органи імуногенезу. До останніх належить і лімфоїдна тканина, асоційована зі слизовими оболонками травного каналу. Серед органів травного...
Кількісний і якісний амінокислотний склад м’яса курчат–бройлерів за збагачення раціону наномікроелементною кормовою добавкою «Мікростимулін»
В роботі проаналізовано кількісний і якісний амінокислотний склад м’яса курчат–бройлерів за збагачення раціону нано-мікроелементною кормовою добавкою «Мікростимулін». Встановлено, що у м’язах птиці контрольної та дослідн...
Використання баранячого жиру у виробництві косметичних засобів
Косметична галузь нині розвивається стрімкими темпами. Особливу увагу привертають товари, отримані з натура-льної сировини. Для виробництва косметичних виробів використовують різні жирові основи, а саме тваринні, рослинн...