Загальнотеоретичне дослідження комплексної правової суб’єктності
Journal Title: ScienceRise: Juridical Science - Year 2019, Vol 0, Issue 2
Abstract
<p>Комплексна правосуб’єктність є тим родом правової суб’єктності, що виникає у суб’єктів права внаслідок легітимного заповнення прогалин у структурі та/або змісті їх правосуб’єктності відповідними частинами правосуб’єктності інших персон. На думку автора, існують три групи випадків, у яких суб’єкт права вимушений залучати зовнішній правосуб’єктний ресурс з метою доповнення ним потенціалу власної правової суб’єктності.</p><p>До першої групи належить віднести ситуації повної відсутності чи обмеженої присутності у правовій суб’єктності соціального актора одного або декількох її структурних елементів, якими є правоздатність, деліктоздатність та дієздатність. Такий вид «комплексної правової суб’єктності» автор іменує як «структурно-спрямований», а модель для його формування ним визначена як «заміщення». Приклад: залучення до правосуб’єктності неповнолітніх дітей дієздатності та деліктоздатності їх батьків.</p><p>Другу групу утворюють випадки, коли суб’єкт права повністю правоздатний, деліктоздатний та дієздатний, однак для втілення окремих інтересів цього суб’єкта та/чи виконання ним певних суспільних функцій вимагається зовнішнє доповнення його правосуб’єктного ресурсу. Така правосуб’єктність виникає за рахунок поєднання фрагментів правосуб’єктності декількох персон із нетотожними правовими статусами та відбувається по моделі «доповнення». Автор іменує цей вид «функціонально-спрямованим». Приклад: використання покупцями та продавцями цінних паперів правосуб’єктності ліцензованих торговців цінними паперами.</p><p>Третю групу утворюють випадки залучення суб’єктами права зовнішнього правосуб’єктного ресурсу з метою подолання переважно географічних, часових та інших фактичних бар’єрів, що утруднюють самостійну реалізацію ними своєї власної правосуб’єктності. Моделлю для формування цього виду «комплексної правової суб’єктності» є «суміщення», а сам він може бути умовно поіменований як «практично-спрямований». Приклад: виконання доручень іноземних судів судами України, а також виконання іноземними судами доручень судів України</p>
Authors and Affiliations
Volodymyr Sichevliuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP647663
- DOI 10.15587/2523-4153.2019.172254
- Views 177
- Downloads 0
Механізм правового регулювання трудових відносин: методологічний аспект
<p>У статті висвітлено методологічні підходи до розуміння категорії механізм правового регулювання, що застосовуються в науковій літературі. Узагальнено, що механізм правового регулювання спрямований на результативне вті...
Особливості розсуду в податково-правовому регулюванні
В статті аналізуються основи розсуду в публічно-правовому регулюванні податкових відносин. Автор звертає увагу на принципові особливості природи відносин оподаткування і, виходячи з цього, розглядає різні види розсуду в...
Конституційні цінності: від теорії до практики. До 100-річчя конституції Української Народної Республіки
<p>У статті проаналізовані витоки становлення та розвитку новітнього українського конституціоналізму в тісному зв’язку з державотворчим процесом в Україні на початковому етапі Української національної революції 1917-1921...
Дослідження актуальних та пріоритетних напрямків у галузі юридичної техніки
<p class="Style2">В науковій статті розкрито актуальні та пріоритетні напрямки наукових досліджень у галузі юридичної техніки. Висвітлено загальнотеоретичні аспекти удосконалення державно-правового регулювання засобами ю...
Становлення і розвиток донецької наукової школи господарського права та її осередку у донецькому національному університеті імені Василя Стуса
<p>У статті розглянуто основні етапи становлення і розвитку Донецької наукової школи господарського права та її осередку у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. Представлено провідні концептуальні іде...