Загальнотеоретичне дослідження комплексної правової суб’єктності
Journal Title: ScienceRise: Juridical Science - Year 2019, Vol 0, Issue 2
Abstract
<p>Комплексна правосуб’єктність є тим родом правової суб’єктності, що виникає у суб’єктів права внаслідок легітимного заповнення прогалин у структурі та/або змісті їх правосуб’єктності відповідними частинами правосуб’єктності інших персон. На думку автора, існують три групи випадків, у яких суб’єкт права вимушений залучати зовнішній правосуб’єктний ресурс з метою доповнення ним потенціалу власної правової суб’єктності.</p><p>До першої групи належить віднести ситуації повної відсутності чи обмеженої присутності у правовій суб’єктності соціального актора одного або декількох її структурних елементів, якими є правоздатність, деліктоздатність та дієздатність. Такий вид «комплексної правової суб’єктності» автор іменує як «структурно-спрямований», а модель для його формування ним визначена як «заміщення». Приклад: залучення до правосуб’єктності неповнолітніх дітей дієздатності та деліктоздатності їх батьків.</p><p>Другу групу утворюють випадки, коли суб’єкт права повністю правоздатний, деліктоздатний та дієздатний, однак для втілення окремих інтересів цього суб’єкта та/чи виконання ним певних суспільних функцій вимагається зовнішнє доповнення його правосуб’єктного ресурсу. Така правосуб’єктність виникає за рахунок поєднання фрагментів правосуб’єктності декількох персон із нетотожними правовими статусами та відбувається по моделі «доповнення». Автор іменує цей вид «функціонально-спрямованим». Приклад: використання покупцями та продавцями цінних паперів правосуб’єктності ліцензованих торговців цінними паперами.</p><p>Третю групу утворюють випадки залучення суб’єктами права зовнішнього правосуб’єктного ресурсу з метою подолання переважно географічних, часових та інших фактичних бар’єрів, що утруднюють самостійну реалізацію ними своєї власної правосуб’єктності. Моделлю для формування цього виду «комплексної правової суб’єктності» є «суміщення», а сам він може бути умовно поіменований як «практично-спрямований». Приклад: виконання доручень іноземних судів судами України, а також виконання іноземними судами доручень судів України</p>
Authors and Affiliations
Volodymyr Sichevliuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP647663
- DOI 10.15587/2523-4153.2019.172254
- Views 179
- Downloads 0
Механізм правового регулювання трудових відносин: методологічний аспект
<p>У статті висвітлено методологічні підходи до розуміння категорії механізм правового регулювання, що застосовуються в науковій літературі. Узагальнено, що механізм правового регулювання спрямований на результативне вті...
Діяльність суб’єктів публічної адміністрації щодо надання публічних послуг: проблемні питання та шляхи їх вирішення
<p>У статті висвітлено досвід суб’єктів публічної адміністрації щодо надання публічних послуг. Детально охарактеризовано види суб’єктів центрального рівня, які надають публічні послуги. Розкрита діяльність органів місцев...
Законодавчі дефініції безпеки: загальнотеоретичні аспекти
<p>У статті розглянуто загальнотеоретичні характеристики законодавчих дефініцій безпеки в контексті виділення їх загальних і спеціальних ознак. Загальні ознаки притаманні всім дефініціям, правовим дефініціям і законодавч...
Теоретичний аналіз сутності і змісту конституційних основ правозахисної діяльності
<p>У статті детально розкривається сутність і зміст конституційних основ правозахисної діяльності в Україні, досліджуються основні суб’єкти методи і форми діяльності, щодо захисту основоположних прав і свобод людини.</p>...
Досвід Литовської республіки та республіки Грузії щодо надання публічних послуг та шляхи їх імплементації у вітчизняне законодавство
<p>У статті висвітлено досвід Литви<strong> </strong>та Грузії щодо надання публічних послуг та шляхи імплементації його у вітчизняне законодавство. Розкриті нормативно-правові акти надання публічних послуг в країнах Лит...