ЗАГОЛОВОК ЯК ОСОБЛИВА НОМІНАТИВНО-ПРЕДИКАТИВНА ОДИНИЦЯ
Journal Title: Філологічний часопис - Year 2016, Vol 1, Issue 1
Abstract
Статтю присвячено визначенню лінгвальної сутності заголовка художнього твору. З’ясовано, що заголовки як своєрідні мікротексти, здатні відображати загальнокультурний контекст та окрему інформацію про епоху. Заголовки об’єднані в незамкнену мовну мікросистему, змінну в просторі й часі. Семантика заголовків – це своєрідна сув’язь денотативного, сигніфікативного і референтного складників та конотативних, етимологічних, асоціативних елементів значення. Визначено, що заголовок функціює на інформаційному, лінгвальному, психологічному, емоційно- експресивному рівнях тощо. Обґрунтовано положення про те, що формально заголовок може бути виражений будь-якими мовними одиницями, зокрема реченням, словосполученням чи словом, натомість він не тотожний жодному з них, а є диктумним іменем тексту. Досліджено амбівалентність заголовка, яка полягає в тому, що він, перебуваючи в діалектичних зв’язках із текстом, здатний виявляти двоїсту природу: водночас це два самостійні тексти й структурні компоненти одного цілого. The article is devoted to determination of lingual essence of literature heading. It is proved that the headings as particular micro-texts can represent general cultural context © Юлдашева Л., 2016 Філологічний часопис, вип. 1 (7) / 2016 88 and some information about the age. Headings are united in unclosed language system changeable in space and time. Heading semantic is a special connection of denotative, significate and referent components and connotative, etymological and associative meaning elements. It is estimated that heading functions on informative, lingual, psychological, emotional-expressive and other levels. It is justified that formally heading can be expressed through any language units, in particular through sentence, word phrase or word though not identical to any of them, but it is a dictum name of the text. It is investigated that heading ambivalence lies in the fact that it can demonstrate dual nature in dialectic connections with the text: at the same time these are two independent texts and structural elements of a single unit.
Authors and Affiliations
Людмила Юлдашева
О СТАТУСЕ АВТОРСКОГО ПЕРЕВОДА В КОНТЕКСТЕ СИТУАЦИИ БИЛИНГВИЗМА
The article deals with the problem of the status of self-translation, of its connection with the thinking and behavior of bilingual linguistic personality. The state of internal conflict of self-translators is described...
ПРОБЛЕМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ В АСПЕКТІ ТЕОРІЇ ПЕРЕХІДНОСТІ
У статті зроблено аналітичний огляд теоретичних концепцій вивчення різних типів складного речення в традиційному і новітньому мовознавстві. Окреслено класифікаційні засади типології складнопідрядних, складносурядних та б...
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ ПОМ’ЯКШЕНОГО СПОНУКАННЯ В СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУРАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XVI – XVIII ст.
У статті проаналізовано структурно-семантичні характеристики пом’якшувальних імперативів в українській мові XVI – XVIII ст. Семантика імперативних конструкції, що виражають прохання, благання та пораду, реалізується в це...
ОСОБЛИВОСТІ ПОРІВНЯНЬ У ПРОЗІ ЛЮКО ДАШВАР
У статті проаналізовано синтаксичні порівняння, реалізовані в мові романів Люко Дашвар «ПоКров» та «Мати все». Розглянуто безсполучникові та сполучникові порівняльні конструкції, використані автором; на основі узагальнен...
СИМВОЛІЗМ КОМПОНЕНТА ЦВЯХ У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРОК
У статті досліджено семантичні особливості та просторове поширення фразеологізмів із компонентом цвях на основі наративів, словників, фольклорних та етнологічних праць. Визначено, що найчастіше цей компонент у складі фра...