ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ «ПОВІТРЯНІ ЗМІЇ» РОМЕНА ГАРІ
Journal Title: ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ - Year 2018, Vol 0, Issue 28
Abstract
У статті простежені жанрово-стильові ознаки в романі «Повітряні змії» французького письменника ХХ століття Ромена Гарі. Метою статті став усебічний аналіз жанрово-стильових особливостей роману: простежено жанровий зміст, проаналізовано жанрові і стильові домінанти, основні мотиви. Особливе місце при аналізі відводиться дослідженню хронотопів твору, котрі у структурі роману, об'єднуючись, виформовують загальний хронотоп, який впливає на жанрову модифікацію твору. У ході проведеного дослідження аналізований роман окреслюємо як соціально-історичний, поданий у формі ретроспекції, жанровий зміст якого втілюється у назві твору. Повітряні змії в романі - символ мрії, бажань, усього, до чого прагнуть герої. У романі вбачається потужний соціальний та історичний хронотоп, оскільки доля кож¬ного героя розглядається на фоні історичної ситуації, яка детально вимальовується. Роман по¬будовано у формі ретроспекції, оскільки історія подається через ракурс бачення дієгетичного наратора, котрий стає носієм «історичної пам'яті». Головні герої під дією внутрішніх та зов¬нішніх чинників проходять певний етап становлення, що передбачає усвідомлення власного «я» та свого місця в суспільстві. Для роману характерний комплекс мотивів, які взаємопов'язані між собою та амбівалентно проявляються в тексті. Це передовсім мотив мрії, відірваності від дійсності, що втілюється через символічні образи повітряних зміїв. Мотив співвідношення мрії та реальності, ширше «верху - низу», «життя - смерті», подається через історії життя всіх героїв роману. Константними у творі є соціальні, екзистенційні та історичні мотиви: божевілля, «іс¬торичної пам'яті», майстерності, самотності, сенсу буття, жертовності, душі, кохання, «матері¬альне - духовне» тощо. У романі вбачаються і фольклорні мотиви: мотив зустрічі героїв на фоні природи, наділення героїв чарівними силами, мотив випробування тощо, які майстерно впи¬суються в реальний хронотоп. У романі яскраво виражений компаративний аспект (історія ко¬хання героїв, «божевільні» персонажі), що деталізовано в тексті
Authors and Affiliations
ТЕТЯНА КУШНІРОВА
ПОСТАТЬ ПРОФЕСОРА М. І. СТЕПАНЕНКА В НАУКОВО- ДУХОВНОМУ ОБШИРІ УКРАЇНСТВА
Статтю присвячено знаковій особистості в сучасній філології - докторові філологічних наук, професору, академікові Академії наук вищої освіти України, ректору Полтавського націо¬нального педагогічного університету імені В...
ҐЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТОПОНОМАСТИКИ
У статті проаналізовано ґенезу української літературної топономастики, що охоп¬лює другу половину ХІХ - початок ХХ століття і пов'язаний з іменами таких учених, як Ф. Буслаєв, М. Костомаров, І. Ягич, М. Сумцов, З. Кузеля...
ІНТЕРТЕКСТ КУЛЬТУРИ ЯК ДУХОВНИЙ ОПІР РАДЯНЩИНІ В ПОВІСТІ О. ГОНЧАРА «БРИГАНТИНА»
У статті розглянуто форми інтертексту культури в повісті О. Гончара «Бригантина» (1970-1972). Міжтекстові зв'язки створюють яскраве художнє полотно, що відображає багатий духовний світ і водночас важке становище вільної...
«ДІАЛОГ КУЛЬТУР» У РОМАНІ Ю. ЯНОВСЬКОГО «МАЙСТЕР КОРАБЛЯ»
У статті розглянуто роман Юрія Яновського «Майстер корабля» (1927-1928) як яскравий зразок неоромантичної течії в українському модернізмі початку XX ст. Структуру роману визначає поєднання реального й умовно екзотичного...
БИКУЛЬТУРАЛЬНОСТЬ И ЕЕ ОТРАЖЕНИЕ В ЯЗЫКОВОЙ КАРТИНЕ МИРА Н. В. ГОГОЛЯ (ЛЕКСИКО-ГРАММА-ТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ)
У дослідженні розглянені проблеми бікультуральності та білінгвізму. Простежено позитивний вплив двох мов на когнітивний розвиток особистості. На прикладі творів Гоголя автори доводять думку про бікультуральність Гоголя,...