ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ОКСИДІВ АЗОТУ З ВІДПРАЦЬОВАНИМИ ГАЗАМИ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ

Abstract

Вирішення проблеми забруднення повітряного басейну Світового океану шкідливими викидами з відпрацьованими газами суднових дизелів пов’язано зі створенням високоефективних технологій по нейтралізації оксидів азоту NOx на випуску із дизельної установки, що відноситься як до суден, що знаходяться в експлуатації, так і до тих, що проектуються та будуються. Повітря, що надходить у двигун, є робочим тілом, яке здійснює певний термодинамічний цикл, в результаті чого змінюється його хімічний склад, а відпрацьована газова суміш містить безліч компонентів. Викиди шкідливих речовин при згорянні суднових палив обмежуються відповідно до міжнародних програм захисту атмосфери і вимог Міжнародної морської організації IMO (International Maritime Organization). Вимоги стосуються фактично всіх груп шкідливих викидів суднових двигунів, а найсуворіші з них пов’язані в першу чергу з оксидами азоту NOx та оксидами сірки SOx. Для скорочення шкідливих викидів з відпрацьованими газами у навколишнє середовище вчені та світові лідери двигунобудування, такі як MAN Energy Solutions та Wärtsilä, використовують і пропонують різноманітні методи зменшення вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах. Серед найбільш перспективних методів слід відзначити рециркуляцію відпрацьованих газів суднових дизелів. До її переваг над іншими методами відноситься несуттєвий вплив на показники роботи двигунів. При рециркуляції відпрацьованих газів знижується температура в камері згоряння, що призводить до зменшення кількості оксидів азоту NОX. Це зумовлене високими значеннями теплоємності двоокису вуглецю та водяної пари. Оскільки швидкість горіння знижується, температура вихлопу та теплове навантаження на деталі двигуна збільшуються. Розбавлення наддувного повітря відхідними газами знижує вміст кисню в повітрі з 21 до 13 %. Тому можливості технології системи рециркуляції відпрацьованих газів суднового двигуна визначаються величиною співвідношення О2/CO2 у впускному повітрі, через що кількість продуктів згоряння на впуску при рециркуляції обмежується величиною не більше 30 %.

Authors and Affiliations

Роман Радченко, Максим Пирисунько

Keywords

Related Articles

МЕТОД ОБ’ЄКТНОЇ ПОСТОБРОБКИ КАРТ КЛАСИФІКАЦІЇ З УРАХУВАННЯМ СПЕЦИФІКИ КОЖНОГО КЛАСУ

Запропоновано метод фільтрації карт класифікації земного покриву, отриманих на основі супутникових знімків високого розрізнення. Основна ідея методу - дослідження властивостей кожного об’єкта в цілому (групи пікселів з...

АЛГОРИТМИЗАЦІЯ ПРОЦЕДУРИ ВИЗНАЧЕННЯ СТАВЛЕННЯ АВІАЦІЙНОГО ОПЕРАТОРА ДО РИЗИКУ

Розглядаючи діяльність авіаційних операторів як безперервний ланцюг рішень, що виробляються і реалізовуються в умовах ризику, запропоновано досліджувати відповідні процеси за допомогою оціночної функції корисності-безпек...

ФИЛЬТРАЦИЯ СИГНАЛОВ НА БАЗЕ КУМУЛЯНТОВ

Предметом изучения в статье являются вопросы комплексирования линейных и нелинейных методов для решения прикладных задач восстановления изображений. Целью является разработка алгоритма фильтрации сигналов и построение мо...

ВЛИЯНИЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ВИБРАЦИЙ КОНСТРУКЦИИ И ПУЛЬСАЦИЙ ЖИДКОСТИ НА КОЭФФИЦИЕНТ УСИЛЕНИЯ ПИТАЮЩЕГО ТРУБОПРОВОДА

Получено выражение для коэффициента усиления питающего трубопровода жидкостной ракетной двигательной установки при совместных продольных колебаниях конструкции трубопровода с сильфоном, и жидкости в нем. Для конкретной...

ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВХОДІ ГТУ З ВИКОРИСТАННЯМ РЕЗЕРВУ ХОЛОДОПРОДУКТИВНОСТІ АБСОРБЦІЙНО-ЕЖЕКТОРНОЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ МАШИНИ В БУСТЕРНОМУ ПОВІТРООХОЛОДЖУВАЧІ

Досліджено процеси охолодження повітря на вході газотурбінної установки абсорбційно-ежекторною холодильною машиною, яка використовує скидну теплоту відпрацьованих газів, отримано дані поточних й сумарних резерву та дефіц...

Download PDF file
  • EP ID EP502325
  • DOI 10.32620/aktt.2018.5.06
  • Views 97
  • Downloads 0

How To Cite

Роман Радченко, Максим Пирисунько (2018). ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ОКСИДІВ АЗОТУ З ВІДПРАЦЬОВАНИМИ ГАЗАМИ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ. Авиационно-космическая техника и технология, 0(5), 36-41. https://europub.co.uk/articles/-A-502325