ALLUSION ALS IMPLIKATIONSMITTEL DES INHALTS IN DEN POSTMODERNEN LYRISCHEN WERKEN VON H. M. ENZENSBERGER
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2017, Vol 10, Issue 16
Abstract
In diesem Artikel werden die Allusion, ihre Erscheinungsformen, ihre Struktur und ihre Thematik in der postmodernen poetischen Rede erforscht. Die Postmoderne ist inhaltlich durch intensive Implikation charakteristisch, denn die Kunst der Postmoderne ist als ein Kode zu verständigen. Der Kode lässt sich als implizite Information deuten, die in sprachliche Form gebracht wird. In diesem Zusammenhang gilt Allusion als eines der Implikationsmittel in den postmodernen poetischen Texten. Im Grunde dieser Untersuchung liegen die lyrischen Werke vom deutschen, hervorragenden und politisch engagierten Schriftsteller der Postmoderne H. M. Enzensberger, in denen Allusion und ihre funktionalen, strukturellen und thematischen Aspekte offenbart werden. У статті аналізується функціональний аспект алюзії у художньому мовленні постмодернізму, а саме у ліричних творах яскравого представника німецького постмодернізму Г. М. Енценсбергера. Алюзія характерна для художнього мовлення постмодернізму, оскільки мистецтво цієї епохи сприймається як художній код, який несе у собі імпліцитну закодовану інформацію. Ця інформація відповідає не тільки певній культурній парадигмі мовної особистості або певного народу, а й людства взагалі. Алюзія здатна до імплікації, компресії змісту художнього твору постмодернізму та навіть у поодиноких випадках призводить до полісемії змісту. Алюзія маю чітку компонентну структуру, функціональну характеристику та тематичну класифікацію. Оскільки алюзія є вербалізацією прецедентних знань певної мовної особистості, то за структурними компонентами вона поділяється на прецедентне ім’я, прецедентне висловлювання та прецедентну ситуацію. За функціональним принципом розрізнюються текстотворчі, фрагментарні та рекурентні алюзії. За тематикою алюзивні маркери поділяються на наступні алюзії: 1) мистецькі, 2) політичні, 3) соціокультурні, 4) газетно-публіцистичні 5) крилаті, 6) офіційно-ділові, 7) бібліїзми, 8) наукові, 9) контаміновані експресеми. Для художнього мовлення Г. М. Енценсбергера є характерним використання алюзії, як одного з засобів імплікації змісту. Для створення алюзії автор звертається до прецедентних імен, ситуацій та висловлювань. Однак надає перевагу прецедентним іменам, оскільки вони можуть точніше апелювати до прецедентних знань реципієнта. Слід звернути увагу на поліфункціональність алюзії. Тематичний план алюзії у ліричних творах цього письменника є різноманітним, що вказує на багатогранну картину світу та значний ментальний досвід Г. М. Енценсбергера. Але слід визначити, що інтенсивне використання алюзії призводить до ускладнення розуміння змісту, оскільки не завжди прецедентні знання адресанта можуть відповідати знанням реципієнта. Алюзія спонукає адресата до імпліцитного діалогу з адресантом, який звертається таким чином до прецедентних знань свого співрозмовника. Використовуючи алюзію, Г. М. Енценсбергер намагається переосмислити глобальні проблеми людства. У своїх творах він розглядає вплив технічного прогресу, науки, політики, мистецтва, глобалізації світових процесів на людину, суспільство та держави.
Authors and Affiliations
Maryna Marchenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP432128
- DOI -
- Views 78
- Downloads 0
Катахреза у системі поетики нонсенсу (на матеріалі американської поезії постмодернізму)
У статті проаналізовано віршовані тексти постмодернізму та виявлено, що домінантним стилістичним засобом створення поетики нонсенсу є катахреза. Встановлено, що подібність катахрези до інших тропів впливає на характер лі...
СУЧАСНІ ЛЕКСИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ СЕРЕД КОЛЬОРОПОЗНАЧЕНЬ В УКРАЇНОМОВНІЙ ТА РОСІЙСЬКОМОВНІЙ РЕКЛАМІ
У статті досліджені особливості сучасних лексичних запозичень, що залучені у колірні словники україномовної та російськомовної реклами. Розглянуті приклади значень та форм запозичених назв кольору, що затребувані сучасно...
ЖАНРОВІ УСКЛАДНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПОВІСТІ XXI СТ.
У статті обґрунтовано п’ятиступеневу класифікацію творів: рід – проза, вид – історична, жанр – повість, різновид – історична повість, модифікація, синтез – історико-пригодницька повість, історична повість-хроніка. Проана...
БАГАТОЗНАЧНІСТЬ НАРІЗНООФОРМЛЕНИХ ПРИЙМЕННИКІВ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ У НАУКОВОМУ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У статті проаналізовано вияв різних аспектів семантики багатозначних нарізнооформлених прийменників на матеріалі текстів наукового стилю сучасної української мови, здійснено спробу з’ясування специфіки реалізації багатоз...
Ліс як елемент міфології фронтиру в сучасній американській науковій фантастиці
Метою статті є дослідження образу лісу як елементу міфології фронтиру в американській науковій фантастиці другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на прикладі літератури та кіномистецтва. Об'єктом вивчення виступають твори А...