ALLUSION ALS IMPLIKATIONSMITTEL DES INHALTS IN DEN POSTMODERNEN LYRISCHEN WERKEN VON H. M. ENZENSBERGER

Abstract

In diesem Artikel werden die Allusion, ihre Erscheinungsformen, ihre Struktur und ihre Thematik in der postmodernen poetischen Rede erforscht. Die Postmoderne ist inhaltlich durch intensive Implikation charakteristisch, denn die Kunst der Postmoderne ist als ein Kode zu verständigen. Der Kode lässt sich als implizite Information deuten, die in sprachliche Form gebracht wird. In diesem Zusammenhang gilt Allusion als eines der Implikationsmittel in den postmodernen poetischen Texten. Im Grunde dieser Untersuchung liegen die lyrischen Werke vom deutschen, hervorragenden und politisch engagierten Schriftsteller der Postmoderne H. M. Enzensberger, in denen Allusion und ihre funktionalen, strukturellen und thematischen Aspekte offenbart werden. У статті аналізується функціональний аспект алюзії у художньому мовленні постмодернізму, а саме у ліричних творах яскравого представника німецького постмодернізму Г. М. Енценсбергера. Алюзія характерна для художнього мовлення постмодернізму, оскільки мистецтво цієї епохи сприймається як художній код, який несе у собі імпліцитну закодовану інформацію. Ця інформація відповідає не тільки певній культурній парадигмі мовної особистості або певного народу, а й людства взагалі. Алюзія здатна до імплікації, компресії змісту художнього твору постмодернізму та навіть у поодиноких випадках призводить до полісемії змісту. Алюзія маю чітку компонентну структуру, функціональну характеристику та тематичну класифікацію. Оскільки алюзія є вербалізацією прецедентних знань певної мовної особистості, то за структурними компонентами вона поділяється на прецедентне ім’я, прецедентне висловлювання та прецедентну ситуацію. За функціональним принципом розрізнюються текстотворчі, фрагментарні та рекурентні алюзії. За тематикою алюзивні маркери поділяються на наступні алюзії: 1) мистецькі, 2) політичні, 3) соціокультурні, 4) газетно-публіцистичні 5) крилаті, 6) офіційно-ділові, 7) бібліїзми, 8) наукові, 9) контаміновані експресеми. Для художнього мовлення Г. М. Енценсбергера є характерним використання алюзії, як одного з засобів імплікації змісту. Для створення алюзії автор звертається до прецедентних імен, ситуацій та висловлювань. Однак надає перевагу прецедентним іменам, оскільки вони можуть точніше апелювати до прецедентних знань реципієнта. Слід звернути увагу на поліфункціональність алюзії. Тематичний план алюзії у ліричних творах цього письменника є різноманітним, що вказує на багатогранну картину світу та значний ментальний досвід Г. М. Енценсбергера. Але слід визначити, що інтенсивне використання алюзії призводить до ускладнення розуміння змісту, оскільки не завжди прецедентні знання адресанта можуть відповідати знанням реципієнта. Алюзія спонукає адресата до імпліцитного діалогу з адресантом, який звертається таким чином до прецедентних знань свого співрозмовника. Використовуючи алюзію, Г. М. Енценсбергер намагається переосмислити глобальні проблеми людства. У своїх творах він розглядає вплив технічного прогресу, науки, політики, мистецтва, глобалізації світових процесів на людину, суспільство та держави.

Authors and Affiliations

Maryna Marchenko

Keywords

Related Articles

ЕПІСТОЛЯРІЙ МАРКА ВОВЧКА: ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ

У статті запропоновано осмислення особливостей «жіночого письма» Марка Вовчка на матеріалі епістолярної спадщини письменниці, проаналізовано спроби відвойовування простору жінкою-письменницею в умовах маскулінної культур...

PECULARITIES OF THE AUTHOR’S FAIRY TALE TRANSLATION FROM ENGLISH INTO UKRAINIAN

The article investigates the English author’s fairy tale as a certain type of fairy tale and establishes its clear definition. A comparative analysis of the genre, stylistic and plot features of the English and Ukrainian...

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ІНТЕНЦІЙНИХ ПРИЙМЕННИКІВ – НОСІЇВ СЕМАНТИКИ ‘КОРИСТЬ’, ‘ШКОДА’, ‘ДОГОДА’

У статті проаналізовано інформативно достатні прийменники мети, які належать до групи лексичних одиниць, об’єднаних інваріантним значенням ‘мета-присвята’ й репрезентованих такими конкретними семантичними відтінками, як...

ПОЕТИКА МЕТАДРАМИ У ТВОРЧОСТІ ЯКОВА МАМОНТОВА

У статті проаналізовано способи художньої реалізації метадрами у п'єсах Якова Мамонтова. Доведено, що авторові властиве використання новаторських елементів, які мають саморефлексійні інтенції, тяжіння до розщеплення перс...

ALONG A CONSTRUCTION CLINE

The article is aimed at explaining the diversity of uses associated with the path preposition «along», using the Construction Grammar theoretical framework. 7 distinct constructions, varying in their degree of schematici...

Download PDF file
  • EP ID EP432128
  • DOI -
  • Views 100
  • Downloads 0

How To Cite

Maryna Marchenko (2017). ALLUSION ALS IMPLIKATIONSMITTEL DES INHALTS IN DEN POSTMODERNEN LYRISCHEN WERKEN VON H. M. ENZENSBERGER. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, 10(16), 26-31. https://europub.co.uk/articles/-A-432128