АРГУМЕНТАТИВНІ ФРАГМЕНТИ НАУКОВO-ТЕХНІЧНИХ СТАТЕЙ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Стаття присвячена питанням класифікації аргументативних фрагментів у науково-технічних статтях. Висвітлено значення та співвідношення понять «аргументація», «обґрунтування» та «доведення» для того щоб усунути термінологічну варіативність. Автор розглядає низку аргументативних типів мовлення відповідно до комунікативно-пізнавальної функції та пов'язаної з нею цілі, причому аргументація слугує способом підведення підстав під дію чи думку з метою підтвердження, визнання чи спростування. У рамках наукового дискурсу розглянуто такі форми його когнітивної складової, як аргументація, пояснення та прогнозування. Окреслено чотири типи мовленнєво-мислительної діяльності, що відповідають аргументації: доказування, підтвердження, спростування та фальсифікацію, що відрізняються одна від одної метою та функцією. Пояснення проаналізовано у номологічній та телеологічній формах. Зокрема розглянуто співвіднесення моделі номологічного пояснення та моделі аргументації С. Тулміна. Висвітлено подібність та відмінність пояснення та прогнозування. Виокремлено п'ять типів аргументативних фрагментів за такими ознаками, як час Тези, комунікативно-пізнавальна функція, запитанн, на яке відповідає аргументатор та роль Тези у каузації. The article is devoted to the classification of argumentative fragments in the discourse of technical research articles. It is scientific in compliance with the sphere of activity. On the other hand the discourse is argumentative in sympathy with its macrointention. The meaning and correlation of the concepts "argumentation", "justification" and "proof" are highlighted in order to eliminate terminological variability. The author considers a number of argumentative types of speech in accordance with the communicative and cognitive function followed by the goal connected with it. The argumentation serves as a way of bringing the grounds under action or thought for the purpose of confirmation, recognition or refutation for that matter. Within the framework of the scientific discourse such forms of its cognitive component as the argumentation, the explanation and the forecasting are discussed. The following types of speech and intellectual activity, corresponding to the argumentation are analyzed: the proof, the confirmation, the refutation and the falsification. They are different from each other based upon their purposes and functions. The explanatation is considered within its scientific and teleological types. In particular, the relationship between the model of scientific explanation and the model of S. Tulmin's argumentation is outlined. The similarity and difference of explanation and prediction are highlighted. The following types of argumentative fragments are distinguished according to such features as: the Thesis tense, the communicative and cognitive function, the question answered by the argumentator and the role of the Thesis in causation, namely: the justification, the confirmation, the forecasting, the refutation and the explanation. Some of them can be either inductive or deductive.
Authors and Affiliations
Надія Доронкіна
Keywords
Related Articles
- EP ID EP633340
- DOI -
- Views 77
- Downloads 0
МЕТАФОРИЗОВАНІ ЗНАЧЕННЯ СПАТІАЛЬНИХ ПРИЙМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
Робота присвячена дослідженню метафоризованих значень спатіальних прийменників у сучасній англійській мові на прикладі прийменника to. Семантика прийменника to вивчається з точки зору лінгвокогнітивного підходу, теоретик...
АСПЕКТИ МІЖМОВНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В НІМЕЦЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ ВІЛЬГЕЛЬМА ГОРОШОВСЬКОГО
У статті розглядаються приклади перекладацьких трансформацій В. Горошовського, які визначають рівень адекватності його перекладів. Окрему увагу звернуто на морфологічно-категорійні трансформації, які проявляються у перес...
СПЕЦІАЛЬНІ ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ: СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРСОНАЖНОГО МОВЛЕННЯ НІМЕЦЬКИХ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ)
У статті представлено результати вивчення структурно-семантичних особливостей спеціальних питальних речень у мовленні персонажів сучасних німецьких художніх фільмів. Спеціальне питальне речення розглядається в роботі як...
ПЕРЕКЛАД ЯК ПРОНИКНЕННЯ В КОНТЕКСТУАЛЬНУ МЕРЕЖУ ІНШОЇ КУЛЬТУРИ:«Я» ТА «ІНШИЙ»
У статті окреслено переклад з позицій його входження в контекстуальний простір іншої культури, обґрунтовано методологічну перспективу культурологічних вимірів перекладацької парадигми, доведено необхідність її вивчення я...
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФРЕЙМУ-СЦЕНАРІЮ АНЕКСІЯ КРИМУ В АНГЛОМОВНОМУ ВИДАННІ THE GUARDIAN
Пропонована стаття присвячена розкриттю механізмів фреймового моделювання українського культурно маркованого концепту АНЕКСІЯ КРИМУ крізь призму динамічних каузально-контактних взаємодій субконцептів ВЛАДА КРИМУ, ВЛАДА Р...