«CONCEPTOSPHERE» NOTION AND ITS SYSTEM ORGANIZATION»
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У даній статті розглядається проблема визначення поняття «концептосфера», яке розуміється як галузь знань, що складається з концептів як її одиниць, та проблема її системної організації. У статті автор відштовхується від того, що концептосфера виступає у ролі системи, яка, в свою чергу, характеризується у параметрах ієрархічності, структурованості та зв’язності. Актуальність теми зумовлена тим, що концептуальний корпус мови не є однорідним у плані своєї організації, характеру образів, що виникають та ступеня валоризації. У даній статті автор зазначає, що сучасні лінгвокогнітивні дослідження зорієнтовані на два підходи – лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний, тому визначення поняття «концептосфера» та його системна організація надаються з точки зору національної специфіки від культури до свідомості, та виходячи з того, що в основі знань про світ лежить така одиниця ментальної інформації, як концепт, яка і забезпечує «вихід на концептосферу соціуму». Приділяється увага тому факту, що життєвий досвід людини постійно збагачує змістовне наповнення концептів, які складають його концептосферу, причому збагачується як образний компонент концепту, так і раціональна складова – інформаційний мінімум та інтерпретаційні ознаки. Виходячи з аналізу наукових праць, концептуальний корпус мови не є однорідним як у плані своєї системної організації, так і з погляду законів сполучуваності та шляхів комбінування концептів між собою, саме тому у рамках даної статті постає проблема їхнього системного устрою. The present article is focused on the problem of the «conceptosphere» notion definition, which is understood as a field of knowledge consisting of concepts as its units, and the problem of its system organization. In the article the author relies on the fact that the conceptosphere takes on the role of a system, which, in its turn, is characterized by the parameters of hierarchy, structuring and connectivity. It should be noted that each concept system has its own organization and order, this vision of the problem has allowed developing at least two approaches to its solution. The urgency of the topic arises from the fact that the conceptual corpus of the language is not homogeneous in terms of its organization and the nature of emerging images, the degree of valorization and internalization in any linguocultural consciousness. Special attention is given to the fact that experience obtained during human life enriches the content of concepts that form conceptosphere, what is more both figurative component of the concept and rational component (the information minimum and interpretative features) are constantly increasing. On the assumption of analysis of the current scientific studies, the conceptual corpus of language is not homogeneous in terms of its system organization from the point of view of the compatibility laws and the ways of concepts combining with each other. For this reason in terms of this article special attention is given to their system organization, as well as to the categorization and conceptualization of the real and imaginary worlds, as thinking process itself involves the categorization of mental objects, and categorization – ordering of its objects. In the context of this article the author notes that modern linguocognitive researches are oriented on two approaches: linguocognitive and linguocultural. Therefore, definition of the «conceptosphere» notion and its system organization is provided in terms of the specifics reside in the national culture merging into consciousness, and also it based on the fact that the basic knowledge about the world lies in vision of the concept as a unit of mental information, which provides an «access to the conceptosphere of the society».
Authors and Affiliations
Марина Калашнікова
ЕВОЛЮЦІЙНІ ЕТАПИ В РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО ЗНАКИ: СПІВВІДНОШЕННЯ СЕМІОТИКИ Й СЕМІОЛОГІЇ
У статті представлено критичний огляд еволюційних етапів розвитку семіотики як науки про знаки, які відображають якісні зміни у поглядах учених на сутність знака загалом і мовного зокрема. Схарактеризовано чотири історич...
ТЕМПОРАЛЬНА СЕМАНТИКА В СТРУКТУРАХ ЗАЙМЕННИКОВО-СПІВВІДНОСНОГО ТИПУ
У статті визначено структурні особливості складнопідрядних речень прислівно-кореляційного типу, установлено систему корелятивних пар, які беруть участь у формуванні темпоральної семантики. Виявлено, що семантику часу ви...
МЕТАФОРИЗОВАНІ ЗНАЧЕННЯ СПАТІАЛЬНИХ ПРИЙМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
Робота присвячена дослідженню метафоризованих значень спатіальних прийменників у сучасній англійській мові на прикладі прийменника to. Семантика прийменника to вивчається з точки зору лінгвокогнітивного підходу, теоретик...
«ЛЕТТІПАРК» ЮДІТ ГЕРМАНН: ЕСТЕТИКА МІНІМАЛІЗМУ
У дослідженні визначені та проаналізовані основні ознаки мінімалістичного тексту у сучасній європейській та американській літературі. Основна увага приділена питанню реалізації естетичної парадигми мінімалізму у творчост...
МОДАЛЬНИЙ ПРОСТІР НІМЕЦЬКОЙ НАРОДНОЇ ПІСНІ
Стаття присвячена категорії модальності (на матеріалі німецьких народних пісень), яка є одним із центральних понять, яке належить до найважливіших і провідних комунікативних аспектів речення. Модальність виражає відноше...