МОДАЛЬНИЙ ПРОСТІР НІМЕЦЬКОЙ НАРОДНОЇ ПІСНІ

Apply

МОДАЛЬНИЙ ПРОСТІР НІМЕЦЬКОЙ НАРОДНОЇ ПІСНІ

Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164

Abstract

Стаття присвячена категорії модальності (на матеріалі німецьких народних пісень), яка є одним із центральних понять, яке належить до найважливіших і провідних комунікативних аспектів речення. Модальність виражає відношення змісту висловлення до реальної дійсності (об'єктивна модальність), відношення до ситуації (суб'єктивна модальність), комунікативну мету того, хто говорить (іллокутивна, інтерсуб'єктная модальність). Модальність у німецькій мові, як і в більшості європейських мов, представлена категорією способу (індикатив, ко¬н'юнктив, імператив), дієсловами з модальним значенням, модальними прислівниками і частками, синтаксичними конструкціями. Переважаючою формою способу в німецькій народній пісні є індикатив. Він констатує реальність дій у всіх часових пластах. Вживання індикатива в реченнях з питальною (інтеррогатівною) модальністю в текстах ННП набуває особливого статусу. Питальна модальність, що виражається дієсловом в індикативі, також специфічна для пісень-загадок, що зближує тексти ННП з фольклорним жанром загадки. Однією з особливостей текстів ННП є наявність в них конструкції “tun + інфінітив“. Дана конструкція вирішує задачу збереження ритму мелодико-текстового твору. Імператив є конституєнтом спонукальної модальності. Форма императива 2 лица характерна для песен любовной тематики, религиозного содержания, танцевальных и солдатских песен, а также песен переселенцев и рабочих и ремесленников. Кон'юнктив репрезентує умовно-бажану, нереальну модальність. Серед форм кон'юнктива найбільш уживаною є претеріт, що виражає потенційну можливість, рідко трапляється презенс кон'юнктив, фактично не представлені перфект кон'юнктив і кондіционаліс.ННП демонструют весь спектр модальних дієслів як одного з найважливіших показників модальності. Поряд зі способом і дієсловами пісенно-текстову модальність реалізують модальні слова і вигуки, а також конструкція “haben + zu + Infinitiv“. Тексти німецьких народних пісень як поетичні тексти є полімодальними в широкому сенсі цього слова. Зміна модальних планів додає текстам динаміку і експресивність. ННП демонструють також весь спектр модальних дієслів як одного з найважливіших показників модальності, які, як правило, не демонструють прямий семантичний зв'язкок з суб'єктом речення, а модифікують весь вислів, додаючи йому відповідний пропозіциональний сенс. The article is dedicated to the category of modality (on the basis of German folk songs) which is one of the central notions related to the most important and leading communicative aspects of a sentence. Modality expresses the relation of the utterance content to reality (objective modality), the relation to a situation (subjective modality), the communicative aim of the speaker (illocutive modality). Like in many European languages, modality in the German language is represented by the category of mood (Indikativ, Konjunktiv, Imperativ), by the verbs with modal meaning, modal adverbs and particles, syntactic constructions. The indicative is the predominant form of the mood in German folk songs (GFC) as it states the reality of actions for all time periods. The indicative is the predominant form of the mood in German folk songs (GFC) as it states the reality of actions for all time periods. The use of the indicative in the sentences with the interrogative modality in the texts of the GFC acquires a special status. The interrogative modality expressed by the verb in the indicative is also specific to the songs-riddles, that brings together the texts of the GFC with the folk genre of the riddle. The use of the indicative in the sentences with the interrogative modality in the texts of the GFC acquires a special status. The most frequent among Konjunktiv- forms is Präteritum which expresses potential possibility, Präsens Konjunktiv is used less often, Perfekt Konjunktiv and Konditionalis are not presented in fact. One of the peculiarities of the GFC texts is using the structure "tun + infinitive". This structure solves the task of preserving the rhythm of a melodic text. The imperative is the constituent of the imperative modality. The form of the imperative in the 2nd person is characteristic for the songs about love, the songs of religious content, the dance and soldier songs as well as the songs of immigrants, workers and artisans. The subjunctive represents a desired not real, unrealistic modality. The GFC texts demonstrate the whole spectrum of modal verbs as one of the most important indicators of modality. The texts of German folk songs as poetic texts are polymodal in the wide sense of this word. The change of modal plans attaches dynamics and expression to the texts. German folk songs also display the complete spectrum of modal verbs as one of the most significant markers of modality which, as a rule, don't demonstrate the direct semantic connection with the subject of the sentence, modifying the whole utterance, giving the propositional sense to it.

Authors and Affiliations

Наталія Шапочка

Keywords

модальність. комунікативний аспект. іллокуція. категорія способу. індикатив. імператив. кон’юнктив. modality. communicative aspect. illocution. category of mood. Indicative. Imperative. Subjunctive

EP ID EP633481
DOI -
Views 82
Downloads 0