ДО ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЛОКУЦІЇ В ПРАГМАЛІНГВІСТИЦІ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті аналізуються існуючи підходи до розуміння перлокуції у працях вітчизняних та іноземних лінгвістів, розглядаються різні точки зору стосовно місця перлокуції в структурі мовленнєвого акту взагалі та директивного мовленнєвого акту зокрема. При дослідженні директивних мовленнєвих актів у дискурсивній послідовності розрізняється перлокуція як частина мовленнєвого акту мовця і перлокуція як перлокутивний ефект висловлювання. Такий розподіл дозволяє проаналізувати якою саме була перлокутивна ціль мовця, які засоби оптимізації перлокутивного впливу він обирав для її досягнення. Перлокуція, як частина директивного мовленнєвого акту мовця, передбачає можливість вчинення дії. Перлокутивна складова директиву полягає у здійсненні впливу на планування діяльності адресата. Перлокутивний ефект директиву є тим впливом, який було фактично здійснено на слухача в результаті реалізації директивного мовленнєвого акту. Мовленнєва реакція адресата на директив сигналізує про досягнення того чи іншого перлокутивного ефекту, демонструє як подіяли на неї засоби перлокутивної оптимізації, лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори. Реалізація перлокутивного впливу не завжди буває вдалою, пропонується розрізняти запланований, незапланований та додатковий перлокутивний ефект. Для директивних висловлювань запланованим перлокутивним ефектом може бути або безпосереднє виконання дії, або згода адресата на її виконання. Запланованим перлокутивним ефектом можуть виступати також зміни в емоційному стані адресата, які виникли в результаті впливу директиву. With the speech act theory emerged, the perlocution is not often considered as a subject of a detail study. The scientists are divided in what perlocutive influence is. Some regard it as a part of a speech act, while the others see it as a result of the influence on the hearer. We consider it expedient to distinguish between perlocution as part of the speech act of the speaker and perlocution as a perlocutive effect of the utterance. Such a distribution is important in the study of directive speech acts in a discursive sequence. It allows you to analyze which one was the perlocutive purpose of the speaker, what means of optimizing the perlocutive influence he chose to achieve it. On the other hand, analyzing the perlocutive effect, we see what the listener's reaction to the directive utterance can be and how he decodes it, how the means of perlocutive optimization act on it, what linguistic and extra linguistic factors have affected. The perlocutive effect in our understanding is related not only to changes in the consciousness of the addressee, but also to his behavior. In general, the perlocutive effect can be a practical action of the listener, a verbal reaction and a reaction expressed by paralinguistic means. Perlocution in the directive speech act affects the planning of addressee’s verbal and non-verbal activity. Perlocution affects manifest itself in the hearer’s reaction, either planned or unplanned, also additional. For instance, addressee can be surprised, when asked to do something, but he does not refuse to do it. The planned perlocutive effect of directive utterances can be either the immediate implementation of the action, or the recipient's consent to its implementation. Planned perlocutive effect can also be changes in the emotional state of the addressee, resulting from the impact of the directive speech act.
Authors and Affiliations
Лілія Аполонова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP633332
- DOI -
- Views 77
- Downloads 0
СЛОВНИК-ТЕЗАУРУС ТЕРМІНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ: ПОНЯТТЯ «ПРОСУВАННЯ»
У нашій роботі застосована методика концептуального аналізу для здійснення тематичної стратифікації англомовних словосполучень із поняттям ПРОСУВАННЯ та подальшим укладанням англо-українсько-російського словника-тезаурус...
КОМПОЗИЦИОННЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕМПОРАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ В РАССКАЗЕ И. БУНИНА "АНТОНОВСКИЕ ЯБЛОКИ"
У статті розглянуто проблему часових відношень у літературно-художньому тексті. Дослідження виконано на матеріалі художньої творчості І. Буніна. Доведено, що текстова темпоральна структура розглядається як системно-мовна...
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ І ФУНКЦІЇ АНГЛІЙСЬКИХ ВІДОНІМНИХ НЕОЛОГІЗМІВ З ОСНОВАМИ OBAMA I TRUMP
Стаття визначає поняття неологізму та відонімного неологізму зокрема, під яким розуміється неологізм, утворений від антропонімів за допомогою різних способів словотвору. Робота узагальнює наукові підходи та аспекти до ви...
СУЧАСНА ІНШОМОВНА ОСВІТА ЯК РЕТРАНСЛЯТОР КУЛЬТУРИ
Стаття зосереджується на необхідності реінтеграції культурного виміру в навчання іноземних мов. Вихідною позицією автора статті є переконання, що метою міжкультурної іншомовної освіти є формування в користувачів мови між...
КОНЦЕПТ ЖІНКА В ЛАТИНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЯХ І ПРИКАЗКАХ
У статті простежено особливості вербалізації стереотипних національних уявлень про жінку в латинських прислів’ях і приказках. Концепт жінка в латинських пареміях найчастіше репрезентують лексеми femina, matronа, mulier,...