Досудове розслідування: ретроспективний погляд та шляхи подальшого реформування
Journal Title: Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка - Year 2017, Vol 80, Issue 4
Abstract
Розглянуто питання становлення та розвитку вітчизняного інституту досудового розслідування, у зв’язку з чим здійснено аналіз окремих історичних пам’яток законодавства, що діяли на українських землях. Обґрунтовано, що дослідження генезису будь-якого правового інституту допомагає краще зрозуміти його призначення, місце в правовій системі та ефективність функціонування. Проаналізовано окремі аспекти організації взаємодії органів розслідування з прокуратурою і поліцією. Висвітлено окремі тенденції їх подальшого розвитку та запропоновано зміни до КПК України. The author has studied the issues of the formation and development of the domestic institution of pre-trial investigation; in this regard the author has conducted the analysis of certain historical reminders of legislation, which acted on the Ukrainian lands. The author has analyzed its historical stages: I – pre-revolutionary; II – Soviet (from 1918 – 1991); III – modern (after Ukraine’s independence). It has been substantiated that the research of the genesis of any legal institution assists to better understand its purpose, place in the legal system and the efficiency of its functioning. Some aspects of the organization of interaction of investigative agencies with the prosecutor’s office and the police have been analyzed. Today’s realities lead to new forms of counteraction to crime and to improve national judicial system. In this regard, Investigative Committees in some post-Soviet states were set up by merging investigating prosecutors, the Ministry of Internal Affairs, security agencies, and the fiscal service. A similar tendency is observed in Ukraine as well. Considering the discussion nature of the researched issue, it should be noted that attempts to merge the pre-trial investigation agencies into exclusively one structure or the creation of others, as a rule, does not lead to an increase in the efficiency of their activities. Undoubtedly, the main factor in this issue is that they do not turn into another «monster», but directly perform their functions, which correspond to the tasks of the criminal proceedings.
Authors and Affiliations
Геннадій Іванович Глобенко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP416933
- DOI -
- Views 103
- Downloads 0
Забезпечення єдності судової практики під час кваліфікації дій винних осіб за частинами 1 та 3 статті 197-1 Кримінального кодексу України
Статтю присвячено встановленню співвідношення ознак складів злочинів, передбачених частинами першою та третьою статті 197-1 Кримінального кодексу України. У процесі аналізу юридичної літератури та правозастосовної практи...
Основні проблеми кримінально-правового регулювання в сфері інформатизації
Здійснено спробу встановити зміни у сфері кримінально-правового регулювання, викликані інформатизацією та визначити основні напрями їх урахування в процесі подальшого вдосконалення законодавства та практики його використ...
Дзеркальні склади злочинів у диспозиції статті 160 КК України
У статті через аналіз наукових проблем, що виникають навколо кримінально-правової охорони виборчих і референдумних прав, усебічно розглядаються питання щодо об’єктивної сторони дзеркальних складів злочинів, передбачених...
Класифікація принципів міжнародного митного права
У статті з’ясовано наявні в сучасній міжнародно-правовій доктрині підходи до розуміння системи принципів міжнародного митного права та їх класифікації, а також обґрунтовано авторський підхід до видової диференціації прин...
Повноваження прокурора при представництві інтересів держави в суді через передбачені законом форми
У статті проаналізовано правові норми чинного законодавства та погляди вчених щодо повноважень прокурора при здійсненні представництва інтересів держави в суді. Звернено увагу на важливість у представницькій діяльності в...