Експериментальне дослідження протизапальної активності екстрактів з рослин родини Iridaceae
Journal Title: Український біофармацевтичний журнал - Year 2019, Vol 58, Issue 1
Abstract
Актуальність. Наявність запального процесу як патологічної основи розвитку багатьох захворювань зумовила в межах пошуку нових рослинних лікарських засобів вивчення протизапальної активності сухих екстрактів з рослинної сировини Півникових. Метою даної роботи було вивчити протизапальні властивості на моделі карегенінового набряку у щурів нових сухих екстрактів з різних видів сировини рослин родини Iridaceae в певних дозах та порівняти між собою за даним видом фармакологічної активності. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були сухі гідрофільні екстракти з листя Iris hungarica, приймочки та бульбоцибулини Crocus sativus, листя Gladiolus hybrida hort., листя Juno bucharia. Відомо, що в патогенезі карагенінового запалення через 1,5-5,5 години після введення флогогену провідну роль відіграють простагландини, що дозволяє зробити висновок про вплив досліджуваних екстрактів на циклооксигеназну систему. Протизапальну активність екстрактів вивчали в дозі 25 мг/кг. Результати та їх обговорення. Серед досліджуваних сухих екстрактів у дозі 25 мг/кг екстракт листя юнони максимально зменшував карагеніновий набряк на 3 годину в 1,42 рази (протизапальна активність складала 81,38 %). Попереднє введення тваринам екстрактів з приймочок та бульбоцибулин крокусу посівного також показало виразну протизапальну активність (73,24 та 78,61 %, відповідно). В ряду представлених екстрактів у дозі 25 мг/кг за протизапальним ефектом екстракти можна розташувати в наступному порядку: юнона > крокус бульбоцибулини > крокус приймочки > ірис листя. Екстракт гладіолусу показав протизапальну активність в обраній дозі нижче 50 %. Висновки. Рослинні екстракти у дозі 25 мг/кг проявили різного ступеня антиексудативну активність та здатність пригнічувати синтез простагландинів.
Authors and Affiliations
O. Shatalova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661193
- DOI 10.24959/ubphj.19.205
- Views 75
- Downloads 0
Обоснование способа введения лизоцима гидрохлорида и аскорбиновой кислоты в состав резинок жевательных лечебных «Лизодент С»
Актуальность. В последние годы широкое распространение как системы доставки лекарств получили резинки жевательные лечебные. На кафедре заводской технологии лекарств НФаУ разрабатываются прессованные резинки жевательные п...
Вивчення фолікулостимулюючої дії м’яких лікарських косметичних засобів на моделі андрогенної алопеції у щурів
Актуальність. Андрогенна алопеція (АА) – прогресуюче облисіння, викликане впливом андрогенів на волосяний фолікул (ВФ), що розвивається у осіб з генетичною схильністю. Одним з важливих підходів до терапії АА є місцеве за...
Вміст карбонових кислот у насінні Nigella sativa та N. damascenа
Актуальність. Недивлячись на використання насіння видів роду Чорнушка (Nigella L.) у народній медицинірізних країн та наявності експериментальних даних стосовно його здатності виявляти різні види біологічної активності...
Вивчення фізико-хімічних та біофармацевтичних властивостей важкорозчинних субстанцій для прогнозування складу та технології твердих лікарських форм
Актуальність. Детальне вивчення фізико-хімічних та біофармацевтичних властивостей лікарських субстанцій доцільно проводити на початковому етапі проведення фармацевтичної розробки готової лікарської форми препарату з мето...
Morphological changes in the skin of rats under the influence of glucosamine hydrochloride, “Glucosamine-C BHFZ” and acetyl salyl acid in the conditions of acute local cold injury
Topicality. The problem of cold injuries is one of the most common problems in modern medicine. Aim. To study the effect of the “Glucosamine-C BHFZ” phrigoprotectors, the substance of glucosamine hydrochloride and acetyl...