Феномен самоефективності сучасного вчителя у світлі теорії синергії
Journal Title: ScienceRise: Pedagogical Education - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
У статті актуалізується питання щодо важливості переорієнтації власної професійної діяльності педагога у напрямі пріоритету механізмів самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, необхідних для його професійно-особистісного самовдосконалення. Наголошено на важливості розвитку феномену самоефективності вчителя як основи розкриття його власного потенціалу, що націлює на духовну активність та отримання ефективного результату у професійній діяльності, а також як важливий інструмент модернізації вітчизняного освітнього простору. Виокремлено та проаналізовано сутність понять «самоефективність», «педагогічна самоефективність». Так, зазначено, що самоефективність слід характеризувати такими ознаками, як: рефлексивність та усвідомленість; результативність та націленість на успіх; керованість та послідовність; здатність до самооцінювання; мобільність, гнучкість та прогнозованість тощо. Механізм розвитку самоефективності педагога розглянуто з позицій синергетичного підходу, з урахуванням основних принципів синергетичної парадигми в освіті. Акцентовано увагу на можливостях синергетики для педагогічної науки в аспекті розгляду відкритих систем (педагог, педагогічний колектив, педагогічна система в цілому), здатних до самоорганізації. Встановлено, що будь-який педагог у синергетиці може віднайти для себе смислові ключі щодо побудови власної траєкторії управління розвитком самоефективності. Слід розглядати вчителя як продуктивного суб’єкта власної професійної діяльності. Схарактеризовано сутнісні ознаки самоефективного вчителя як синергетичної системи. Зроблено висновок, що саме самоефективний педагог у теорії синергії постає як активний суб’єкт професійної діяльності та агент змін у руслі реформації загальноосвітнього навчального закладу, та доведено доцільність розвитку у нього таких ознак та властивостей, як: позитивне сприйняття дійсності; прийняття себе, інших та оточуючий світ в цілому якими вони є і якими вони можуть бути у майбутньому; уміння ставити мету, долати професійні та життєві труднощі з установкою на самозміну; прояв екзистенційної спонтанності, безпосередньості щодо розв’язання педагогічних задач; впевненість у власному професійному та духовному потенціалі як внутрішньому ресурсі саморуху та саморозвитку; здатність реально і адекватно оцінювати себе, бачення як власних позитивних якостей, так і недоліків тощо
Authors and Affiliations
Irina Makarenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP647604
- DOI 10.15587/2519-4984.2019.154575
- Views 155
- Downloads 0
Підготовка майбутніх учителів української літератури до роботи з явищами літературного процесу: теоретичні та практичні аспекти
<p>Автор досліджує проблему вивчення явищ літературного процесу в шкільному курсі української літератури. Вона доходить висновку, що для ефективного шкільного аналізу літературних творів у контексті відповідного мистецьк...
Аналіз стану підготовки майбутніх вчителів інформатики у вищих педагогічних навчальних закладах України до роботи з професійної орієнтації школярів на ІТ-спеціальності
<p>В дослідженні проведено аналіз стану підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної роботи зі школярами на ІТ-спеціальності в практиці роботи вищих педагогічних навчальних закладів України. Вивчення на...
Моделювання вивчення літературних напрямів раннього модернізму
<p>У дослідженні здійснюється моделювання вивчення учнями старших класів літературних напрямів раннього модернізму. Методичні комплекси засновані на естетичних законах мистецьких стилів. Сплановані види діяльності старшо...
Система підготовки майбутнього вчителя-гуманітарія до професійної діяльності в полісуб’єктному навчальному середовищі
Обґрунтовано процес розробки системи підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полісуб’єктному навчальному середовищі. Охарактеризовано компоненти моделі такої системи. Обґрунтовано мотиваційний компонен...
Теоретичне обгрунтування необхідності формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти
<p>Уточнено зміст понять «методична компетентність», «навчально-методична компетентність» і «науково-методична компетентність». Досліджено особливості структури науково-методичної компетентності викладачів у системі післ...