Феномен самоефективності сучасного вчителя у світлі теорії синергії
Journal Title: ScienceRise: Pedagogical Education - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
У статті актуалізується питання щодо важливості переорієнтації власної професійної діяльності педагога у напрямі пріоритету механізмів самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, необхідних для його професійно-особистісного самовдосконалення. Наголошено на важливості розвитку феномену самоефективності вчителя як основи розкриття його власного потенціалу, що націлює на духовну активність та отримання ефективного результату у професійній діяльності, а також як важливий інструмент модернізації вітчизняного освітнього простору. Виокремлено та проаналізовано сутність понять «самоефективність», «педагогічна самоефективність». Так, зазначено, що самоефективність слід характеризувати такими ознаками, як: рефлексивність та усвідомленість; результативність та націленість на успіх; керованість та послідовність; здатність до самооцінювання; мобільність, гнучкість та прогнозованість тощо. Механізм розвитку самоефективності педагога розглянуто з позицій синергетичного підходу, з урахуванням основних принципів синергетичної парадигми в освіті. Акцентовано увагу на можливостях синергетики для педагогічної науки в аспекті розгляду відкритих систем (педагог, педагогічний колектив, педагогічна система в цілому), здатних до самоорганізації. Встановлено, що будь-який педагог у синергетиці може віднайти для себе смислові ключі щодо побудови власної траєкторії управління розвитком самоефективності. Слід розглядати вчителя як продуктивного суб’єкта власної професійної діяльності. Схарактеризовано сутнісні ознаки самоефективного вчителя як синергетичної системи. Зроблено висновок, що саме самоефективний педагог у теорії синергії постає як активний суб’єкт професійної діяльності та агент змін у руслі реформації загальноосвітнього навчального закладу, та доведено доцільність розвитку у нього таких ознак та властивостей, як: позитивне сприйняття дійсності; прийняття себе, інших та оточуючий світ в цілому якими вони є і якими вони можуть бути у майбутньому; уміння ставити мету, долати професійні та життєві труднощі з установкою на самозміну; прояв екзистенційної спонтанності, безпосередньості щодо розв’язання педагогічних задач; впевненість у власному професійному та духовному потенціалі як внутрішньому ресурсі саморуху та саморозвитку; здатність реально і адекватно оцінювати себе, бачення як власних позитивних якостей, так і недоліків тощо
Authors and Affiliations
Irina Makarenko
Особливості формування самоосвітньої компетентності студентів медичних училищ
<p>У статті здійснено аналіз особливостей сформованості самоосвітньої компетентності студентів медичних училищ. Представлено методики діагностики критеріїв самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців. Розкрито провід...
Ефективність використання тестування при вивченні гістології, цитології та ембріології
<p>У статті розглянуто історичні аспекти впровадження тестування, що є результатом багатовікового розвитку форм і методів педагогічного контролю. Обґрунтовано актуальність та доцільність використання тестового контролю з...
Інформаційно-технологічне забезпечення фахової підготовки вчителів у системі післядипломної освіти
<p>У статті досліджено інформаційні технології як об’єкт професійної педагогіки, розкрито сутність процесу інформатизації системи післядипломної освіти вчителів, На основі аналізу зроблених висновків можна стверджувати,...
Іншомовна освіта як соціальна та філософська категорія
<p>Іншомовна освіта – одна з пріоритетних галузей освітньої політики України. До її основних завдань, окрім навчання студентів іноземної мови, можна віднести збагачення внутрішнього світу людини, що робить її більш ерудо...
Шляхи реалізації модернізаційних процесів в сучасній початковій музичній освіті
<p>Досліджено шляхи удосконалення системи початкової музичної освіти в Україні. Встановлено вплив суттєвого оновлення загальної музичної освіти молодших школярів на набуття ними основ музичної грамоти та розвиток елемент...