Філософії освіти для сфери туризм
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Вступ: Навчальна програма підготовки фахівців у вузах нашої країни для сфери туризму є у вигляді системи, яка утворена зі спеціальних, орієнтованих на галузь туризму широкого кола курсів і дисциплін. В ході розвитку туристської галузі формуються нові вимоги до фахівців, звідси виникає необхідність створення цілісної освітньої програми, що забезпечує фундаментальність підготовки з міждисциплінарним характером професійної діяльності. Серед основних напрямків розвитку, визначених концепцією модернізації української освіти, особливо виділене завдання підготовки кваліфікованого працівника, готового до постійного професійного росту, соціальної й професійної мобільності. Методи: Методи дослідження: діалектичний, системний та ціннісний. Результати: Не можна обмежуватися тільки підготовкою студента до професійної діяльності, потрібно розвити в нього певні духовні якості, необхідні для морального становлення інтелектуала. Сьогодні вузівська філософія нерідко відрізняється профанним змістом духовності, в той час як ґрунтовне і серйозне міркування над цим, на наш погляд, становить серцевину її завдань. В історії людства значимість духовності усвідомлювалася завжди історично, причому найбільш ясно у відповідь на кризові моменти розвитку культури й суспільства. Разом з тим, у цім усвідомленні можна виділити деякі наскрізні архетипи думки: духовність зв’язувалася із присутністю у світі й людині якогось надмірного й надіндивідуального початку, надприродного й надчуттєвого. Останнє привносило до життя сакральність істини, красу, добро, це і об’єднувало людей в творенні, створенні буття. Духовність і є онтологічне “збирання” людини. Ще у філософії античності цей архетип так чи інакше осмислюється в різних трактуваннях “нуса”, “пневми”, насамперед у Анаксагора, Платона, Аристотеля, неоплатоників. Християнство сформувало культуру виховання людського в людині, його піднесення (порятунку) в причетності до вічних, нетлінних, священних цінностей. Починаючи з Нового часу, відбувається переосмислення духовності з позицій філософського раціоналізму. Раціоналізація колишніх сакральних смислів супроводжувалася прагненням вибудовувати людський розум по образу науки, процесами секуляризації суспільства. Місце християнських символів “Град Божий” і “Град Земний” займають “план природи” і “план культури”. Культура як цілісна програма діяльності й розвитку людини в історії стає справою розшифрування в багатьох наступних філософських концепціях. Культура як людський історичний утвір поступово завойовує визнання як єдине джерело духовності людей, її важкого перевідтворення й просторового розширення на кожному новому історичному етапі. Такі, наприклад, міркування про зміст історії К. Ясперса. Ліберальний проект, який випробувало останнім часом західне суспільство, з його пріоритетом автономного індивідуалістичного початку, упором на цілераціональність, продуктивність науки поза мораллю, соціальну інженерію, заново повертає до цієї споконвічної теми. Духовність, воля й відповідальність – це три екзистенціала людського існування. Духовність людини – це не просто його характеристика, а онтологічний смисл. Висновки: В цьому змісті духовність піднімає людину над повсякденністю, утилітарними потребами й егоїстичними інтересами й цінностями. Щоб стати інтелігентом у справжньому змісті слова, потрібна духовність, що виховується у творчій пізнавальній праці й спілкуванні, що і прищеплює норми самообмеження, самодисципліни, відповідальності та моралі безвідносно до професійної спеціалізації. Вища школа, щоб залишатися такою, не повинна загубити значення провідника духовного зв’язку людини з культурною спадщиною.
Authors and Affiliations
Людмила Радіонова, Ольга Радіонова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP434671
- DOI 10.26697/ijes.2018.3-4.14
- Views 160
- Downloads 0
Using the Techniques of Reflexive and Non-Reflective Listening at the Stage of Testing Students’ Knowledge During the Lesson
Background and Aim of Study: The article describes a model for the development of reflexive communication, using methods and forms of monitoring students' knowledge, especially oral questioning. The described forms and m...
Social and Economic Foundation of the Implementation of Blockchain-Based Systems of Digital Assets in Developing Countries
Background: New digital technologies blur the boundaries of our lives. They create a new reality – virtual, but quite tangible. If you are interested in digital economy, you must have noticed a rapid rise in the Bitcoin...
English and Physical Education: The Mutually Beneficial Integration
Background: Learning is a complex process, involving not only the taking in and storing of new information, but also recalling that information later. Physical education is known to improve the cognitive and memory funct...
Deontological Culture of Teachers of Medical Higher Educational Establishments: Preliminary Remarks
Background and Aim of Study: The article deals with the analysis of the problem of formation of deontological culture of teachers of medical higher educational establishments. The aim of the study: to outline the key poi...
EDITORIAL
International Journal of Education and Science (IJES) in Vol. 1, No. 3-4 (2018) presents the Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference “Current Issues of Education and Science”. The Conference is...