ГІПОФРАКЦІЙНА СТЕРЕОТАКСИЧНА РАДІОХІРУРГІЯ ВЕЛИКИХ АРТЕРІО-ВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦІЙ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2016, Vol 15, Issue 1
Abstract
Мета роботи — встановити показання до гіпофракційного радіохірургічного лікування великих артеріовенозних мальформацій (АВМ).Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувають 14 хворих (9 жінок і 5 чоловіків) з великими АВМ (понад 10 см3), які пройшли курс стереотаксичної роботизо-ваної радіохірургії (СРХ) з використанням системи КіберНіж (CyberKnife G4) (Accuray Inc., Sunnyvale, США) в Центрі онкології та радіохірургії «КіберКлініка Спіженка», з них 12 хворих із супратенторіальною локалізацією АВМ, 2 — із субтенторіальною локалізацією АВМ. Вік хворих — від 30 до 40 років. У 9 хворих в анамнезі мали місце крововиливи з АВМ за 3–12 міс до початку радіохірургії. Цим хворим проведено консервативне лікування. Чотирьом хворим виконано ендоваскулярне виключення АВМ до початку радіохірургічного лікування, однак у по-дальшому виявлено реканалізацію АВМ. 11 хворим проведено гіпофракційну СРХ на апараті «КіберНіж» за 2 фракції (разова відпущена доза — 12 Гр, сумарна відпущена доза — 24 Гр), 3 хворим — СРХ за 3 фракції (разова відпущена доза — 9 Гр, сумарна відпущена доза — 27 Гр). Результати. Хворим проводили радіологічне обстеження (магнітно-резонансна томогра-фія та магнітно-резонансна ангіографія) через 3, 6 та 12 міс після лікування. У 3 хворих через 18–24 міс після стереотаксичної роботизованої радіохірургії на апараті «КіберНіж» прове-дено церебральну ангіографію. Виявлено ознаки облітерації АВМ.Висновки. Сучасна тактика лікування великих церебральних АВМ передбачає комплексний підхід з використанням методів ендоваскулярної хірургії, мікрохірургії та стереотаксичної радіохірургії. Гіпофракційна радіохірургія — безпечний та ефективний метод лікування вели-ких АВМ
Authors and Affiliations
Н. Ю. СПІЖЕНКО, А. А. ШКІРЯК, В. М. БУРИК, Т. І. ЧЕБОТАРЬОВА, М. ХІНІКАДЗЕ, В. ЦИКАРІШВІЛІ
ПОЛІПШЕННЯ РЕЗУЛьТАТІВ ХІРУРГІчНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРиХ З МЕТАСТАТичНиМи ПУХЛиНАМи ПЕчІНКи ШЛЯХОМ ДООПЕРАцІЙНОї ОКЛЮЗІї ГІЛОК ВОРІТНОї ВЕНи
Мета роботи — порівняти найближчі та віддалені результати резекції печінки у пацієн- тів, яким виконували емболізацію ворітної вени (ЕВВ) як доопераційну підготовку та пацієн- тів, яким доопераційних ендоваскулярних...
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВІЙ ДІЛЯНЦІ В ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
Мета роботи — визначити перспективи використання апаратів біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці у пацієнтів з вираженим неврологічним дефіцитом за гемі- типом після гострого порушення мозкового крово...
РОЛЬ ЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ ОПЕРАЦИЙ В КОМПЛЕКСНОМ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ СОЧЕТАННЫХ АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ И КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ
Цель работы — улучшить результаты лечения больных с сочетанными формами атеро- склероза церебральных и коронарных артерий за счет дифференцированного использования эндоваскулярных операций. Материалы и методы. Обследов...
Морфологічні зміни нерва після відновного лікування із застосуванням електрозварної технології (експериментальне дослідження)
Мета роботи – вивчити морфологічні особливості регенераційної невроми нерва після його повного перетину та відновного хірургічного лікування із застосуванням електрозварної технології. Матеріали та методи. Розроблено екс...
ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ МІКРОАНЕВРИЗМ ЕНДОВАСКУЛЯРНИМ МЕТОДОМ У ГОСТРИЙ ПЕРІОД СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ
Мета роботи — розробити алгоритм вибору розміру мікроспіралі для досягнення задовіль- ного тромбогенного ефекту при максимальній безпеці її встановлення. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ендоваскулярн...