ПОЛІПШЕННЯ РЕЗУЛьТАТІВ ХІРУРГІчНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРиХ З МЕТАСТАТичНиМи ПУХЛиНАМи ПЕчІНКи ШЛЯХОМ ДООПЕРАцІЙНОї ОКЛЮЗІї ГІЛОК ВОРІТНОї ВЕНи
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2014, Vol 9, Issue 3
Abstract
Мета роботи — порівняти найближчі та віддалені результати резекції печінки у пацієн- тів, яким виконували емболізацію ворітної вени (ЕВВ) як доопераційну підготовку та пацієн- тів, яким доопераційних ендоваскулярних втручань не виконували. Матеріали та методи. ЕВВ виконано 86 пацієнтам, розрахунковий залишковий об’єм пе- чінки (РЗОП) у яких становив менш ніж 30 % від неушкодженої паренхіми печінки. До групи порівняння було залучено 174 пацієнти, яким у зв’язку з достатнім (понад 30 %) РЗОП доопе- раційних ендоваскулярних втручань не виконували. Результати. У пацієнтів після ЕВВ спостерігали збільшення РЗОП на (56,6 ± 14,0) % , що дало змогу виключити 82 (95,3 %) пацієнтів з групи підвищеного ризику і виконати радикальну резекцію печінки 77 (89,5 %) пацієнтам. У цій групі клініко-лабораторні вияви пострезекційної печінкової недостатності були меншими, ніж у групі порівняння. Це пояснюється рознесен- ням у часі основних ушкоджуючих чинників (зменшення об’єму функціонуючої паренхіми печін- ки і портальної гіпертензії, спричиненої пострезекційним зниженням портальної перфузії). Не відзначено значущої різниці в 1-, 3-, і 5-річній безрецидивній виживаності між групами. Висновки. ЕВВ є ефективним мініінвазивним методом підготовки до радикальної обшир- ної резекції печінки пацієнтів з метастазами в печінці і підвищеним ризиком пострезекційної печінкової недостатності.
Authors and Affiliations
В. А. КОНДРАТЮК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP462497
- DOI -
- Views 56
- Downloads 0
МОЖЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОНЕЙРОМІОГРАФІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІСЛЯІНСУЛЬТНОЇ СПАСТИЧНОСТІ
Мета роботи — поліпшити можливість прогнозування розвитку післяінсультної спас- тичності у хворих, які перенесли первинний церебральний ішемічний інсульт. Матеріали та методи. Проаналізовано деякі показники F-хвилі з...
КРИТИЧЕСКИЕ СТЕНОЗЫ МОЗГОВЫХ АРТЕРИЙ: ОСОБЕННОСТИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ ДО И ПОСЛЕ ЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ ОПЕРАЦИЙ
Цель работы — изучить особенности церебральной гемодинамики до и после эндоваску- лярных операций при критических стенозах мозговых артерий для повышения эффективно- сти лечения больных с окклюзионно-стенотическими по...
ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ ДИСФУНКЦИЯ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У ПАЦИЕНТОВ С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА С ЭЛЕВАЦИЕЙ СЕГМЕНТА ST ПОСЛЕ ПЕРВИЧНОГО СТЕНТИРОВАНИЯ КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ В ГОСПИТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД
Цель работы — установить прогностическое влияние первичного коронарного стентиро- вания на клиническое течение и особенности ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) у па- циентов с острым инфарктом миокарда с элевацией сег...
ОПЫТ ЛЕЧЕНИЯ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИХ ДИССЕКЦИОННЫХ АНЕВРИЗМ ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ АРТЕРИЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ МЕТОДОВ
Цель — оценить эффективность эндоваскулярных методов в лечении диссекционных посттравматических аневризм. Материалы и методы. Проанализирован опыт эндоваскулярного лечения посттравмати- ческих диссекционных аневризм экст...
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ СОСУДИСТЫХ НОВООБРАЗОВАНИЙ НОСОГЛОТКИ
Цель работы — оценить эффективность эндоваскулярного лечения сосудистых новообразо- ваний носоглотки. Материалы и методы. Обследованы 95 больных с сосудистыми новообразованиями но- соглотки, которые находились на лечени...