МЕТА-МАРКЕРИ АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ РЕФЛЕКСИВНОСТІ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті йдеться про поняття рефлективності та зв’язок метапрагматичної й рефлексивної функцій. Представлені результати метапрагматичного аналізу дискурсу у контексті теорії рефлексивності. Звертається особлива увага на рефлексивні маркери й метапрагматичні функції, які вони виконують в академічному дискурсі, та на визначення специфіки їхнього вживання в зазначеному дискурсі. Установлено, що на вибір мета-засобів в академічному дискурсі впливають дві частково взаємовиключні тенденції: з одного боку, цьому дискурсу притаманна спрощеність в словесному оформленні висловів під впливом розмовного стилю мовлення; з іншого – властиві ознаки «науковості», що проявляється у необхідності говорити чітко, послідовно і зв’язно. З'ясовано, що риси розмовного й наукового стилів в академічному дискурсі найяскравіше проявляються при аналізі рефлексивних маркерів. Зокрема, до елементів розмовного стилю мовлення відносяться, в першу чергу, адресантно-орієнтовані метакомунікативи, включаючи структури з 'Let', та адресатно-орієнтовані метакомунікативи, що вирізняються мета-питаннями. «Науковості» академічному дискурсу надають нейтральні структури у плані їхньої адресат-/адресант-орієнтованості, як наслідок той звучить безпристрасно й об’єктивно. This article focuses on the notion of reflexivity and the interrelation of metapragmatic and reflexive functions. The results of discourse metapragmatic analysis in the scope of reflexivity theory are presented. Special attention is paid at the reflexive markers, and the metapragmatic functions they perform in academic discourse, with an emphasis on the specifics of their use in this discourse type. It is found out that two opposing tendencies influence on the choice of meta-units in academic discourse: on the one hand, this discourse is characterized by the simplicity in the word choice and structure of utterances, determined by the conversation style of speech; on the other hand, it possesses the features of scientific discourse which is demonstrated by the speakers’ attempts to speak clearly, coherently and cohesively. It is proved that the traits of conversational and scientific styles in academic discourse are best seen when reflexive group of meta-markers is analyzed. Reflexive meta-markers are introduced by peculiar structures which consist of personal pronouns and stative verbs, mostly of mental activity, sense perception and speaking. In relation to specifics of academic metadiscourse, the research data show that most typical for this discourse type, from the point of view of its reflexivity, are addresser-oriented meta-units, especially structures with 'Let', which characterize the conversational style of speech; as well as neutral (on the account of its addresser-/addressee-orientation) meta-units, adding some scientific features to academic discourse, as a result the latter sounds impartial and objective. Not so characteristic of academic discourse are addressee-oriented meta-units except for some imperative structures and meta-questions.
Authors and Affiliations
Ярослава Гнезділова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP632237
- DOI -
- Views 100
- Downloads 0
ÜBER DIFFUSION, RELATIVITÄT UND IMPLIKATIONEN IM DEUTSCHEN UND ENGLISCHEN SPRACHDENKEN
В статті зроблено спробу проаналізувати деякі несистемні явища сучасної німецької та англійської мов, продемонструвати семантичну та синтаксичну відносність і дифузність деяких мовних одиниць та заглянути в таємниці мовн...
СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Стаття присвячена вивченню особливостей підготовки майбутніх вчителів іноземної мови – безпосередніх організаторів розумової діяльності на уроці – до формування ефективної розумової діяльності учня. У статті також йдеть...
РОЛЬ ТЕМПУ ПІД ЧАС АКТУАЛЬНОГО ЧЛЕНУВАННЯ НІМЕЦЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПРОМОВИ
Стаття присвячена вивченню ролі темпу під час актуального членування німецької політичної промови. Дотепер поза увагою сучасних фонетичних досліджень залишаються способи реалізації темпу в прагматично насичених фрагмента...
NICHT NUR DIE ZEITACHSE ODER EIN LITERATURUNTERRICHT MIT DEUTSCHLANDS LANDKARTE
The purpose of this contribution is to sensibilise the recipient to the need of refering to geographic information, also in the context of historical geography, while teaching the history of literature. While the facts o...
МЕТАФОРИЧНЕ ЗМАЛЮВАННЯ СУКУПНОСТЕЙ ЛЮДЕЙ
У статті розглянуто метафоричне змалювання сукупностей людей у поезіях Бориса Олійника. Визначено характерні лінгвостилістичні прийоми, якими послуговується автор для змалювання сукупностей людей. Виокремлено семантичну...