МЕТА-МАРКЕРИ АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ РЕФЛЕКСИВНОСТІ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті йдеться про поняття рефлективності та зв’язок метапрагматичної й рефлексивної функцій. Представлені результати метапрагматичного аналізу дискурсу у контексті теорії рефлексивності. Звертається особлива увага на рефлексивні маркери й метапрагматичні функції, які вони виконують в академічному дискурсі, та на визначення специфіки їхнього вживання в зазначеному дискурсі. Установлено, що на вибір мета-засобів в академічному дискурсі впливають дві частково взаємовиключні тенденції: з одного боку, цьому дискурсу притаманна спрощеність в словесному оформленні висловів під впливом розмовного стилю мовлення; з іншого – властиві ознаки «науковості», що проявляється у необхідності говорити чітко, послідовно і зв’язно. З'ясовано, що риси розмовного й наукового стилів в академічному дискурсі найяскравіше проявляються при аналізі рефлексивних маркерів. Зокрема, до елементів розмовного стилю мовлення відносяться, в першу чергу, адресантно-орієнтовані метакомунікативи, включаючи структури з 'Let', та адресатно-орієнтовані метакомунікативи, що вирізняються мета-питаннями. «Науковості» академічному дискурсу надають нейтральні структури у плані їхньої адресат-/адресант-орієнтованості, як наслідок той звучить безпристрасно й об’єктивно. This article focuses on the notion of reflexivity and the interrelation of metapragmatic and reflexive functions. The results of discourse metapragmatic analysis in the scope of reflexivity theory are presented. Special attention is paid at the reflexive markers, and the metapragmatic functions they perform in academic discourse, with an emphasis on the specifics of their use in this discourse type. It is found out that two opposing tendencies influence on the choice of meta-units in academic discourse: on the one hand, this discourse is characterized by the simplicity in the word choice and structure of utterances, determined by the conversation style of speech; on the other hand, it possesses the features of scientific discourse which is demonstrated by the speakers’ attempts to speak clearly, coherently and cohesively. It is proved that the traits of conversational and scientific styles in academic discourse are best seen when reflexive group of meta-markers is analyzed. Reflexive meta-markers are introduced by peculiar structures which consist of personal pronouns and stative verbs, mostly of mental activity, sense perception and speaking. In relation to specifics of academic metadiscourse, the research data show that most typical for this discourse type, from the point of view of its reflexivity, are addresser-oriented meta-units, especially structures with 'Let', which characterize the conversational style of speech; as well as neutral (on the account of its addresser-/addressee-orientation) meta-units, adding some scientific features to academic discourse, as a result the latter sounds impartial and objective. Not so characteristic of academic discourse are addressee-oriented meta-units except for some imperative structures and meta-questions.
Authors and Affiliations
Ярослава Гнезділова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP632237
- DOI -
- Views 102
- Downloads 0
КАТЕГОРІЯ ЛАКУНАРНОСТІ В НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ
Категорія лакунарності як субсистема англійської мови є об’єктом цієї розвідки. Предмет дослідження представлений лінгвістичним експериментом на матеріалі англомовного лексикографічного та художнього дискурсів. Актуальні...
EINSATZ VON POETISCH-LITERARISCHEN TEXTEN IM DAF-UNTERRICHT: ANREGUNGEN UND WERKZEUGE (AM BEISPIEL DER LYRIKFLUGBLÄTTER DES LITERATURKREISES PODIUM)
Статтю присвячено актуальним технологіям роботи з літературними текстами на заняттях з німецької мови як іноземної, з урахуванням конкретних цілей навчання іноземної мови, вікових та психологічних особливостей цільової а...
ПРОБЛЕМИ ВАРІАТИВНОСТІ МОВИ В ДІАХРОНІЇ
Рецензія на монографію Інни Царалунги «Варіативність у староукраїнській літературно-писемній мові ХІV-ХV ст.» (Хмельницький: ФП Гонта А. С.., 2017, 448 с.)
ДО ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
У статті зроблена спроба окреслити основні проблеми і труднощі, які стоять перед викладачами української мови як іноземної. Автор зазначає як найбільш значущі такі проблеми: вибір мови-посередника, якою здійснюється нав...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЬОРОНІМІВ У РОМАНІ «ЖИТТЯ ПІ»
У статті розглядається феномен всесвітньовідомого роману Янна Мартела «Життя Пі», який сучасні дослідники відносять до течії постмодернізму. У звʼязку з тим, що роман був написаний у 2001 році, практично немає досліджень...