МІФООБРАЗ БАТЬКА У ТВОРАХ БРУНО ШУЛЬЦА ТА ФРАНЦА КАФКИ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Статтю присвячено порівняльній характеристиці творчості Бруно Шульца та Франца Кафки. Проаналізовано вплив батька на життєвий і творчий шлях двох письменників. Тиранська батьківська вдача з дитинства пригнічувала волю маленького Франца й позначилася на його психіці. Через батька він втратив віру в себе і постійно жив з почуттям безмежної вини. У їхніх взаєминах майже завжди панувала дисгармонія. Однак Кафка-син виявився досить міцною натурою, щоб опиратися батьківському впливу протягом усього життя. Батько Шульца був добрим сім’янином та люблячим батьком. Його домінування над сином було пасивним, оскільки батько часто хворів і потребував його догляду. Досліджено міфообраз батька, його перетворення, перевтілення. У Кафки простежується перетворення міфу, його часткове перетворення в антиміф. Кафка починає свою розповідь з трансформації і таким чином перетворюється сам. Шульц зображає перевтілення батька в кінці відповідної історії, описуючи діяльність батька, яка призводить до перетворення. У Шульца, на відміну від Кафки, ми спостерігаємо два перетворення різного характеру: перетворення в кондора символізує образ батька і підсилює його культ. Друге перетворення батька в таргана вже розвінчує цей культ і ми спостерігаємо процес деградації, коли сім'я перестає помічати людину, занурену у справи тарганів. Scientists, literary critics increasingly compare Bruno Schulz with Franz Kafka. This trend is not accidental. Both of them were born before the beginning of the twentieth century in Jewish minorities in the Slavic territory of the Austro-Hungarian monarchy: Bruno Schulz (1892 – 1942) ‒ in Galicia, in Drohobych, and Franz Kafka (1883 – 1924) initially lived as a Jew in the Prague ghetto, and later as a German in Prague. Schulz opened Drohobych to the world, just like Kafka ‒ Prague. Drohobych and Prague were cities of multicultural, multi-confessional and multilingual landscapes, which created parallelism of spiritual and historical worldview. The article deals with a comparison of Bruno Schultz and Franz Kafka’s works. The father’s influence on the career of both writers has been analyzed. The tyrant of the father suppressed the will of little Franz and influenced his psycho. It was because of the father that he lost self-confidence and developed a guilt complex. Disharmony prevailed in their relations. However, Kafka the junior turned out to be a strong character to resist the father’s influence. On the contrary, Schultz’s father was a loving and kind parent. He dominated his son passively. Since he was often ill and required constant care. The mythical image of father, his transformation and re-embodiment has been studied. In Kafka’s case the myth is partially transformed into anti-myth. Kafka starts his story with transformation and thereby is himself transformed. Schultz depicts the father’s transformation at the end of the story describing the father’s activity that leads to the transformation. Unlike Kafka, Schultz depicts two transformations of different character: re-embodiment into a Condor, which is a symbol of the father strengthening his cult. The second transformation that into a cockroach uncrowns this cult and we observe the process of degradation when the family ceases to notice the person involved in cockroaches’ activities.
Authors and Affiliations
Василь Лопушанський
Keywords
Related Articles
- EP ID EP631806
- DOI -
- Views 79
- Downloads 0
ВІДТВОРЕННЯ КОНЦЕПТУ «ДОЛЯ» В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ Г. ГЕЙНЕ
У статті автор робить спробу аналізу відтворення концепту «доля» в перекладах поетичних творів Г. Гейне на українську мову. Матеріалом для розвідки послужили поезії Г. Гейне циклу «Повернення додому» із збірки «Книга піс...
СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Стаття присвячена вивченню особливостей підготовки майбутніх вчителів іноземної мови – безпосередніх організаторів розумової діяльності на уроці – до формування ефективної розумової діяльності учня. У статті також йдеть...
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ
У статті висвітлена проблематика формування педагогічної майстерності майбутнього викладача іноземної мови. На основі складових педагогічної майстерності проведено класифікацію груп здібностей, потреб та якостей майбутнь...
ПОЕТИЧНА МОВА ВАСИЛЯ ГОЛОБОРОДЬКА: ОЗНАКИ ІДІОЛЕКТУ
Стаття присвячена спробі розглянути ознаки поетичної мови Василя Голобородька як митця-сюрреаліста. Виявлено такі риси стильової манери художника слова, як мовно-поетична естетизація предметів і явищ повсякдення; оригіна...
ЕТИМОЛОГІЯ І НЕ ТІЛЬКИ: ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ В РОБОТІ ПЕРЕКЛАДАЧА
У статті на численних прикладах з англійської та української мов доводиться необхідність для перекладача бути обізнаним в історії виникнення слова чи іншого мовного елементу, мати знання в особливостях його функціонуванн...