On Truth, Knowledge and Tradition [Book review:] Ushkalov, Leonid. Lovytva nevlovnoho ptakha: zhyttia Hryhoriia Skovorody. Vyd. 2-e. (Kyiv: Dukh i Litera, 2017), 368 s.
Journal Title: Київська Академія - Year 2018, Vol 0, Issue
Abstract
Яскрава модернова обкладинка книжки, яку присвячено далеко не новій темі, обіцяє щось революційне, нестандартне. Ім’я автора, знаного науковця, живить передчуття нових джерел, нових думок, точно сформульованих і підкріплених ґрунтовною науковою аргументацією. Проте від самого початку читання виникають певні перепони, а під кінець стає зрозумілим, що нова версія життя українського філософа приховує своєрідний «гадательний» смисл, який стосується не лише Сковороди і культури XVIII ст. Мова про ставлення до традиції, пізнання й істини у ширшому сенсі. Спочатку оглянемо форму і зміст книжки. У вступній частині під назвою «Prelude» на читача відразу чекають несподіванки. Розповідь про життя Григорія Сковороди, як і годиться, автор розпочинає з притчі про пустельника в «Silenus Alcibiadis», але раптом переносить нас у зовсім інший історичний світ. Тепер він розповідає про Олександра Потебню та подібність його думок і думок Сковороди. Чому книжку про філософа XVIII ст. треба починати з доведення подібності його думок до думок мислителя ХІХ ст.? Не дуже зрозуміло. Принаймні автор посилається на своє відчуття. І такий сюжетний хід мусить навіювати читачеві думки про історичну тяглість певних ідей. Серед цих ідей азначено такі: гостре відчуття богополишеності світу; панування «кривди» (с. 7); досягнення суспільної гармонії лише за умови чистоти сердець (с. 10); трактування серця як найглибшої основи людського буття (с. 10); нерозривний зв’язок пізнання речей і любові (с. 11); релігійне «підложжя» вчення обох мислителів (с.12); подібність теорії пізнання: пізнати світ можна шляхом пізнання себе і навпаки (с. 18); визнання символічності слова (с. 19); однакове розуміння структури слова і образу (с. 21); «нерівна рівність» як універсальний принцип (с. 24); «послідовний націоналізм», предтечею якого Потебня вважав Сковороду, і просвітницький пафос (с. 27). Згадка про «націоналізм» додає провокативності сюжету. А до питання про «просвітницький пафос» ми ще повернемося. Закінчує вступну частину висновок, що народ спить і його треба «розбудити». Очевидно, автор збирається пов’язати цю тему з філософією Сковороди, але не дає чітких пояснень з цього приводу. І претензій не висунеш, адже це не вступ до дисертації, а «prelude».
Authors and Affiliations
Iryna Bondarevska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP507650
- DOI 10.18523/1995-025x2018155035
- Views 35
- Downloads 0
Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI — у XVII столітті
Здійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівсько...
Невідома розвідка професора Київської духовної академії П. П. Кудрявцева про поховання у соборі Києво-Братського монастиря
Публікація вводить до наукового обігу рукопис професора Київської духовної академії Петра Кудрявцева, присвячений похованням, що були виявлені у 1878–1879 р. під підлогою Богоявленського собору Києво-Братського монастиря...
“Az, Ierei...”: Ruthenian Language of Parish Registers of the Grand Duchy of Lithuania Uniate Churches in the 17th –18th Centuries
The article deals with the use of the Ruthenian language in papers of the Uniate Church of the Grand Duchy of Lithuania in the 17–18th centuries.The research is based on the analysis of the content of hundreds of origina...
Kyiv-Mohyla Aristotelianism in the Context of the Second Scholasticism
The article investigates how Kyiv-Mohyla philosophical courses of the 17th and 18th centuries related to Aristotelianism. The author sets several criteria according to which it is possible to assess this relation. There...
Music Culture and Education in Kyiv-Mohyla Academy
The research tries to answer the most complicated questions of the history of musical practice in the Kyiv-Mohyla Academy in the early modern period. Singing constantly accompanied students in their lives, which is confi...