ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА І МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ
Journal Title: Український педагогічний журнал - Year 2016, Vol 1, Issue 1
Abstract
★ У статті розкрито сутність поняття «освітній простір» з точки зору інституцій- ного і субстанціонального аспектів розуміння феномена. У межах інституційного ас- пекту освітній простір характеризується як певна частка соціуму, де створено умови для розвитку особистості, а в межах субстанціонального – визначається як можли- вість і наявність формування особистісного простору суб’єкта освітнього процесу. Узагальнення результатів аналізу розуміння досліджуваного явища з різних позицій дало змогу визначити його інтегральну характеристику як педагогічної реальності, в якій відбувається зустріч, взаємодія, осмислення і пізнання особистістю освітнього середовища. Водночас результати наукової розвідки стали основою для визначення семантики понять «шкільний освітній простір» як просторово-предметного компо- нента, предметні засоби, сукупність та певне розташування яких створює умови для організації потрібних дій суб’єктів, і дефініції «освітній простір у школі» – як склад- ного утворення, що складається з освітнього простору кожного учасника навчаль- но-виховного процесу. Зважаючи на те, що освітній простір може бути об’єктом цілеспрямованих змін, автор аналізує різні підходи до структурування освітнього простору і відповідні механізми його створення. У роботі зазначається, що залежно від структурування освітнього простору (інформаційне, соціальне та інші середовища; освітня програма і освітні задачі; взаємодія учителя, учня і середовища тощо) шляхами його формування вбачають ергодизайн, конструювання, розгортання, самоорганізацію і проектування. Проведене теоретичне дослідження дає автору підстави для певних висновків про те, що освітній простір розглядається стосовно особистості, оскільки лише їй притаманна діяльність, завдяки якій освоюється освітнє середовище. Розуміння процесу освоєння як освітніх подій обумовлює у якості провідного механізму цілеспрямованого створення освітнього простору педагогічне проектування. ★ В статье раскрыта сущность понятия «образовательное пространство» с точки зрения институционального и субстанционального аспектов понимания феномена. В рамках институционального аспекта образовательное пространство характеризуется как определенная часть социума, где созданы условия для раз- вития личности, а в рамках субстанционального – определяется как возможность и наличие формирования личностного пространства субъекта образовательного процесса. Обобщение результатов анализа понимания исследуемого явления с разных позиций позволило определить его интегральную характеристику как педагогической реальности, в которой происходит встреча, взаимодействие, ос- мысление и познание личностью образовательной среды. В то же время резуль- таты научного исследования стали основой для определения семантики понятий «школьное образовательное пространство» как пространственно-предметного компонента, предметные средства, совокупность и определенное расположение которых создает условия для организации необходимых действий субъектов, и дефиниции «образовательное пространство в школе» – как сложного образо- вание, состоящего из образовательного пространства каждого участника учеб- но-воспитательного процесса. Исходя из того, что образовательное пространство может быть объектом це- ленаправленных изменений, автор анализирует различные подходы к структуриро- ванию образовательного пространства и соответствующие механизмы его создания. Как отмечается в работе, в зависимости от структурирования образовательного про- странства (информационная, социальная и другие среды; образовательная програм- ма и образовательные задачи; взаимодействие учителя, ученика и среды и т. д.) пу- тями его формирования могут быть эргодизайн, конструирование, развертывание, самоорганизация и проектирование. Проведенное теоретическое исследование дает автору основания для опреде- ленных выводов о том, что образовательное пространство рассматривается отно- сительно личности, поскольку только ей присуща деятельность, благодаря которой осваивается образовательная среда. Понимание процесса освоения как образователь- ных событий обусловливает в качестве ведущего механизма целенаправленного соз- дания образовательного пространства педагогическое проектирование. ★ The article covers the essence of the educational space concept in terms of the institutional and the substantial aspects of understanding the phenomenon. Within the institutional space, educational environment is characterized by a certain percentage of society, where the conditions for personal development are assured. Within the substantial aspect, the educational environment is defined as the ability and the availability of the personal space of the educational process subject. The summary of the results of the analysis on understanding the phenomenon from different perspectives allowed to determine its integral characteristic as a pedagogical reality in which there is meeting, cooperation, understanding and knowledge on the individual educational environment. At the same time, the results of academic research became the basis for defining the semantics of the concepts of school educational environment as a spatially substantive component, that is, the subject vehicles, a specific location which creates the necessary conditions for the organization of actions and the definition of the educational environment in schools, which comprises a complex entity that consists of the educational space of each participant of the educational process. Considering that the educational environment may be the subject of targeted changes, the author conducts the analysis on various approaches to the structuring of the educational space and the appropriate tools for its foundation. Therefore, as it has been notified in the paper, depending on the structuring of educational space (informational, social and other media, educational program and educational tasks, the interaction of the teacher, the student and the environment, etc.), the ways of its formation include ergodesigning, designing, deploying, self-organization and projecting. The conducted theoretical study provided the author an opportunity for making certain conclusions on the fact that the educational environment is considered relatively to a personality as he/she is peculiar for performing an activity that leads to the educational environment mastering. Understanding the process of development as educational events predetermines pedagogical projecting as a leading tool for the goal-oriented educational space design. ★
Authors and Affiliations
А. Д. Цимбалару
ЭЛЕКТРОННЫЙ УЧЕБНИК-НАВИГАТОР ДЛЯ УЧРЕЖДЕНИЙ ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ: МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
★ В статье раскрыта взаимосвязь между структурно-функциональной спецификой электронного учебника-навигатора и выбором модели обучения. Анализируются основные факторы, определяющие создание организационно-методической мод...
SOCIAL COMPETENCE AS AN OBJECT AND A PHENOMENON OF DEVELOPMENT
★ Представлено різні аспекти розгляду феномену соціальної компетентності: як загального збірного поняття, що свідчить про рівень соціалізації людини; як ключової компетентності особистості та як особистісної інтегративно...
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ЗМІСТУ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
★ У статті з’ясовуються засадничі положення, принципи, основні поняття, наукові підходи до проектування змісту технологічної освіти учнів середньої загальноосвітньої школи. Технологічна освіта розглядається як складова п...
ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
★Стаття висвітлює польський досвід реформування системи вищої освіти та розкриває його особливості у контексті європейської інтеграції. Простежено етапи реформування освітньої галузі та взаємозв’язок з ухваленням чергово...
МЕТОДОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ПРИНЦИПИ, ОСОБЛИВОСТІ
★Розглянуто методологію порівняльного аналізу як конкретно-наукову, виокремлено низку теоретичних концептів. Узагальнено принципи компаративного дослідження: пріоритетної спрямованості розвитку освітніх систем на забезпе...